Таке бажане лосине м’ясо: Мисливці ,програвши в дискусії щодо охорони лося, перейшли до силового розв’язання питання

Починаючи з початку 2017 р. триває громадська кампанія за припинення полювання на лося та взяття його під охорону. Науковці та природоохоронці об’єднали сили щоб поставити крапку в винищенні другого після зубра великого ратичного ссавця фауни України. Для цього було вивчено ситуацію з ним та показано що поголів’я і ареал лося страшенно скоротилися, а мисливство завдає йому фатальну шкоду (детально дивись тут http://h.ua/story/434280/). Оборонці лося оперлися також на досвід сусідньої Польщі, яка 10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстріл лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи Польщі. Через 8 років, в 2009 р польські зоологи провели дослідження впливу мораторію на відстріл лося. Результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001 в Польщі налічувалося близько 2000 голів лося, то в 2009 році – 7,5 тис. голів лося. Тобто за 8 років його чисельність, завдяки забороні полювання, збільшилася більш ніж в 3 рази . Збільшилася також і кількість самців, які мають роги і представляють найбільшу цінність. Для порівняння, в Україні, яка має площу в 2 рази більше, ніж Польща, в 2009 р. офіційно налічувалося всього 5573 екз. лося. Це при тому, що браконьєрство в Польщі це теж звичайне явище.

Незважаючи на це мисливці, ігноруючи факти, продовжували у своїх відомчих та популярних глянцевих журналах стверджувати, що лосю нічого не загрожує. Ідучи на зустріч громадськості, екологічний міністр-реформатор О. Семерак 3 лютого 2017 року підписав наказ про введення мораторію на полювання на лося на 25 років. Навіть таке компромісне рішення (екологи та науковці пропонували Червону книгу) не задовольнило любителів кривавого відпочинку. Мисливці заблокували візування цього наказу Міністерством юстиції. При цьому мисливці вимагали рішення комісії по Червоній книзі. До часу рішення міністр О. Семерак припинив видачу лімітів мисливським господарствам на відстріл лося. Нарешті, в липні 2017 р. фауністична підкомісія Національної комісії по Червоній книзі голосуванням прийняла рішення про включення лося до Червоної книги України. Рішучу роль в прийнятті цього рішення відіграв відомий український зоолог проф. С. В. Межжерін, який вже тривалий час бореться за повну охорону лося.  Що ж з наукової точки зору в дискусій поставлено крапку- науковці прийняли рішення, а Міністерство екології тепер може видати наказ про внесення лося до Червоної книги. Проте мисливці-любителі лосиного м’яса не змірилися з рішенням науковців, до яких вони самі ж апелювали. 20.07.2017 р. вони запланували сілову  акцію – попереджувальний пікет під Мінприродою, де планують «висловити незадоволення порушенням законодавства з боку Мінприроди; діями представників екологічних організацій, які призвели до нанесення збитків мисливській галузі. Звернутися до Мінприроди з проханням виступити із законодавчими ініціативами, направленими на захист дикої фауни та звільнити чиновників, дії/бездіяльність яких призвели до порушення законодавства”.

«Збитки мисливському господарству» – то збитки їх кишеням. Адже відомо, що по одній ліцензії стріляють кілька лосів. А щодо того кого любителі лосиного м’яса намагаються звільнити- знаходимо інформацію в анонсі пікету : «Звернутися з вимогою не вносити лося в Червону книгу і вивести професора С.Межжеріна з членів Нацкомісії з питань Червоної книги України.» Ну зрозуімло, проф. С.В. Межжеріна – за те, що посмів мати іншу думку та науковими аргументами переконав колег.

Проаналізуємо основні  питання, які виносяться мисливцями на пікет:

«1. Користувачі мисливських угідь на захисті диких тварин. Саме користувачі
мисливських угідь дбають про охорону, підгодівлю диких тварин, їх
відтворення та раціональне використання».

- В тому, як мисливці дбають про поголів’я тварин, ми вже переконалися на прикладі зубра. Якого вдалося урятувати в останній момент та на прикладі власне лося, який швидкими темпами йде в небуття.

«2. Порушення з боку Мінприроди строків затвердження лімітів, регламентованих законодавством. Вимога – негайно затвердити ліміти та звільнити посадових осіб, винних в порушенні законодавства з подальшим клопотанням про притягнення до кримінальної відповідальності».

- Це реакція на одне з досягнень екологів та науковців в компанії по лосю – припинення видачі лімітів на полювання на лося на 2017 р.

«3. Наказ про заборону полювання на лося – матеріальна шкода. Ініціювання
розслідування правоохоронними органами підготовки економічної диверсії – матеріальні збитки держави та користувачів мисливських угідь при забороні
полювання на лося».

- Тут мисливці атакують наказ міністра-реформатора О. Семерака, який ними же було заблоковано. Самі вичинивши диверсію, вони вигадують в ній інших, посилаючись на не діючий наказ.

«4. Звернення екологів та науковців – відсутність наукового обґрунтування
для введення заборон на полювання. Вимога – виключити з Громадської ради при
Мінприроди членів, які не оперуючи необхідними даними та спотворюючи
офіційну статистику вводять в оману посадовців. Включення до Громадської ради представників мисливської галузі».

- Звичайно численні наукові праці співробітників інституту зоології НАН України ім. І. Шмальгаузена – то не науковий аргумент для мисливців. Вони вимагають вигнати авторитетних вчених та замінити їх на своїх «експертів», які будуть погоджувати те що потрібно мисливцям. Нахабство доведене до абсолюту!

«5. Національна комісія з питань Червоної книги: інструмент для отримання
бюджетних коштів».

- Однією з думок, яка прозвучала під час дискусії по лосю з уст усіх її учасників була необхідність проведення моніторингу реального стану лося в Україні. Коли це питання втілюється в життя -воно викликає протест мисливців. Є що приховувати панове?

«6. Дії екологів-екстремістів – привід для розслідування правоохоронних органів. Вимога – розпочати розслідування по відношенню до радикальних
екологічних організацій, діяльність котрих має ознаки екстремізму з закликами до порушення Законів України».

- Заклики до переслідування опонентів не новина. Відчуваючи свою безсилість, мисливці вдаються до випробуваних в сталінські часи методів навішування ярликів та спроб силової ліквідації опонентів. Проте шановні на дворі не 1937 р. Не вийде!

«7. Законодавчі ініціативи. Вимога – Мінприроди як органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, виступити з законодавчими ініціативами, направленими на захист тварин, що відносяться до державного мисливського фонду. А саме: введення кримінальної відповідальності за незаконне добування копитних, повернення вовка до списку шкідливих тварин, поправка до Закону щодо встановлення так званого «режиму тиші».

- Цими пунктами мисливці намагаються відмінити усі реформи останніх років, які наблизили українське природоохоронне законодавство до європейських вимог. Звичайно вони намагаються повернути його в радянське Середньовіччя, проте панове, в Європі немає «шкідливих тварин», є сезон тиші, а щодо добування копитних тварин, кримінальну відповідальність треба накладати на вас за те, що довели чисельність лося до такого стану. Пам’ятаєте, хто голосніше за всіх кричить –тримайте злодія. Правильно! Сам злодій!

Давити на Мінприроди та виганяти патріота –професора С. В. Межжеріна планують силами аж  500 осіб. Ну що ж екологи не один раз бачили як на заказні акції мисливців підвозять автобусами необхідну кількість титушок.

Щож екологи не бояться такого тиску і висловлюють повну підтримку і вдячність Мінприроді, міністру реформатору –О. Семераку та патріотам науковцям академіку І.А. Акімову, проф. В.С. Межжеріну та багатьом іншим. Оборонці лося не залишаться бездіяльними і проведуть акцію на підтримку рішень з оборони лося, де будуть люди, які по справжньому люблять цю тварину та борються за її охорону! Підтримати цю акцію можеш і ти. Підтримуєш тисни лайк!

Прес-служба КЕКЦ

 

19.07.2017   Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!