“СЕЗОН ТИШІ” ТА САНІТАРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ

Мєшкова Валентина Львівна, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Лісівничої академії наук України, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького

 

Предисловие

 

В начале мая сразу несколько центральных украинских телеканалов ( 5 канал, 112 канал, ICTV ) распространили подготовленную волынскими лесниками информацию, что , якобы, из-за Сезона тишины ( 1 апреля-15 июня) , во время которого запрещено во всех лесах Украины ( ст. 39 Закона Украины ” О животном мире” ), проводить любые санитарные рубки,  массово распространились короеды и они грозят гибелью волынским сосновым лесам. Чувствуя, что в этом заявлении много фарисейства ( на самом деле волынских лесников скорей всего беспокоит не борьба с короедами, а невозможность два с половиной месяца заготавливать под видом санитарных рубок деловую древесину), мы обратились к ведущему в Украине специалисту  по борьбе с ” вредителями ” леса, доктору сельскохозяйственных наук, профессору, академику Лесной академии наук Украины, заведующему лабораторией защиты леса Украинского научно-исследовательского института лесгного хозяйства а агролесомелиорации им. Г.Высоцкого Валентине Львовне Мешковой. Ниже публикуем ее  ответ, в котором четко сказано, что  санитарные рубки для уничтожения короедов нужно проводить только  после заселения ими деревьев и до вылета жуков нового поколения.  Наиболее  ранний вылет  короедов нового поколения в Украине регистрируют  в третьей декаде июня, то-есть  с 20 июня. А Сезон тишины заканчивается уже 15 июня. Поэтому лесники имеют все  разрешенные украинским экологическим законодательством временные возможности для организации эффективной борьбы с короедами. Если, конечно, их интересует  именно борьба с короедами. А не кое-что другое.

Владимир Борейко, Заслуженный  природоохранник Украины, директор Киевского эколого-культурного центра

 

А теперь даем слово Валентине Львовне Мешковой:

 

З 1 квітня по 15 червня – у “сезон тиші” згідно з чинним законодавством заборонено здійснювати “заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою”, зокрема, санітарні рубки лісу, що є особливо важливим на території природно-заповідного фонду.

У зв’язку з погіршенням санітарного стану лісів висловлюються пропозиції стосовно скасування зазначеної заборони, яке мотивують необхідністю захисту лісу від стовбурових шкідників.

Стовбурові шкідники можуть завдавати фізіологічну та технічну шкоду: фізіологічну – живим деревам, технічну – заготовленій деревині.

Тому відокремимо проблеми захисту заготовленої деревини та захисту лісу.

Захист заготовленої деревини

Найбільш ефективними засобами захисту заготовленої деревини є вчасне вивезення її з лісу, а за неможливості – її корування чи (на крайній випадок) обробка інсектицидами.

Терміни вивезення заготовленої деревини обґрунтовані з урахуванням фенології найбільш поширених стовбурових шкідників.

У соснових лісах деревину, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, слід вивозити з лісу до ІІ декади березня, оскільки внаслідок зміни клімату початок льоту найбільш ранніх шкідників – соснових лубоїдів став розпочинатися від середини березня.

У дубових лісах деревину, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, слід вивозити з лісу до розпускання листя дерев ранньої форми дуба звичайного (ІІІ декада квітня). Відведення в рубку дерев дуба, заселених стовбуровими комахами, слід здійснювати після закінчення льоту (у вересні), а вирубання – після закінчення вегетації. Вирубання таких дерев після початку вегетації наступного року не має сенсу, оскільки молоді жуки вже вилетіли.

У ялинових лісах деревину, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, слід вивозити з лісу до розпускання листя дерев ранньої форми дуба звичайного та берези (ІІІ декада квітня).

Деревину, яку вже неможливо реалізувати, у зв’язку із її сильним руйнуванням комахами чи грибами, яку вже не заселюють фізіологічні шкідники, слід залишати у лісі і ні в якому різі не спалювати. В ній розвиваються дуже багато корисних для лісу організмів, поступово руйнуючи її до речовин, які покращують властивості ґрунту.

Сухостійні дерева заселяють такі види стовбурових комах, які не є небезпечними для здорового лісу, і вилучати ці дерева немає ніякої необхідності.

У випадку раптового ослаблення лісу пожежею, пошкоджених вітром чи снігом, для господаря є важливим заготовити деревину, поки вона не втратила якості. Якщо таке стихійне лихо скоїлося саме у період “сезону тиші”, і дійсно втрачається можливість одержати з цього насадження ліквідну деревину, санітарні рубки як виняток можна призначати, але не на території природно-заповідного фонду, яка має інше цільове призначення.

Чи може проведення санітарної рубки навесні захистити ліс?

Стовбурові шкідники заселяють лише ослаблені різною мірою дерева і лише за дуже великої щільності популяцій – здорові дерева, які вони самі й ослаблюють під час додаткового живлення та перенесення збудників хвороб.

Найбільш небезпечними для лісу є види стовбурових шкідників, які мають декілька поколінь на рік (у тому числі сестринських).

В осередках таких шкідників, зокрема короїда-типографа, шестизуб­частого та верхівкового короїдів, ефективними можуть бути лише санітарні рубки, проведені після заселення дерев і до вильоту жуків нового покоління.

Заселені жуками дерева можливо виявити за зміною забарвлення крон (у випадку, якщо було організовано спостереження за кольором крон поблизу осередку всихання минулого року) та за наявністю бурового борошна (тирси) під заселеними деревами. Зрідка фахівці можуть виявити заселеність ялини типографом за специфічним “шарудінням” під корою.

Найбільш ранній виліт молодого покоління жуків великого й малого соснових лубоїдів, шестизубчастого та верхівкового короїдів реєструють у ІІІ декаді червня, короїда-типографа – у ІІІ декаді червня – на початку липня, заселення дерев чорним сосновим вусачем – ІІ–ІІІ декадах червня.

Якщо моніторинг стану крон у господарстві налагоджений (зокрема за допомогою камер спостереження за пожежами, авіапатрулювання), то до моменту завершення “сезону тиші” санітарні заходи можуть бути за необхідності проведені.

За відсутності такого моніторингу санітарні заходи як засіб покращення стану лісів взагалі не мають сенсу.

Тому я вважаю доцільним дотримання “сезону тиші” у лісі, особливо на території природо-заповідного фонду.

 

14.05.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости