Санітарні рубки та ліквідація захаращення. Експерти WWF про протиріччя в управлінні лісами природно-заповідного фонду

Опубликовано  https://wwf.ua/?362870%2Fsanitary-felling-protected-forest&fbclid=IwAR0asEn9C80T3mnpOBW5B4hasmbUFqfzl8Hq9WAUfu_CSfhRLJHuQApsB1U

Протягом зими 2019-2020 команда Лісового напряму Всесвітнього фонду природи WWF-Україна перевірила низку об’єктів природно-заповідного фонду в лісгоспах Житомирської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської областей. Команда обстежувала рубки на цих територіях, аби перевірити, як лісгоспи дотримуються природоохоронних зобов’язань в особливо цінних для збереження лісах.
Було перевірено 9 заказників та 2 заповідних урочища в дев’ятьох лісгоспах. Сумарна територія, яку оглянули експерти — 3961,2 га. Всі  лісгоспи є утримувачами FSC-cертифікатів.

Самовільні незаконні рубки були виявлені в 1 заказнику, а також 6 фактів самовільної ліквідації захаращеності. У той же час, у більше ніж третині перевірених об’єктів були виявлені рубки в старих лісах природного походження, що мали пакет погоджувальних документів, тобто були офіційно дозволеними.

Суцільні рубки на території об’єктів ПЗФ заборонені, однак, відповідно до Санітарних правил у лісах України, працівники лісових господарств мають можливість проводити вибіркові рубки, які і були зафіксовані експертами WWF-Україна.

Як неодноразово зазначалося, питання оздоровлення лісів у ПЗФ за допомогою санітарних рубок не є однозначним.

З лісівничої точки зору, сухостійні дерева повинні бути вирубані. Крім сухостійних дерев ліквідації підлягають також сухі дерева, що вже впали (деревна ламань). У розумінні лісового господарства, так відбувається процес оздоровлення лісів і саме цей підхід закріплений у нормативних актах.

Та з природоохоронної точки зору, відповідні рубки у старих лісах природного походження загрожують їхньому збереженню та багатому біорізноманіттю.

Ділянки, що мають старі дерева, які поступово старіють та всихають, є найбільш цінними у природоохоронному плані. Вони формують разом із відмерлою деревиною середовище існування багатьох видів рослин та тварин, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними конвенціями.

“У відмерлій деревині мешкають тварини, які регулюють чисельність шкідників лісового господарства: комахи-ентомофаги та кажани. Для багатьох типів лісу, саме деревна ламань є фактором природного відновлення лісу. Ліквідація відмерлої деревини призводить до погіршення стану або знищення оселищ рідкісних видів”, —  розповідає експерт Лісового напрямку WWF-Україна Володимир Яроцький.

Крім того, рубка сухостою та ліквідація захаращеності, у більшості випадків, не оздоровлює лісову ділянку у майбутньому. Вибіркові санітарні рубки викликають зміни у режимі зволоження та освітлення, пошкодження та ослаблення дерев, а це, своєю чергою, сприяє тому, що нові дерева заселяють гриби та комахи. З іншого боку — гриби та комахи, які розвиваються вже у мертвих деревах, не становлять загрози для лісу, як екосистеми.

“Слід зауважити, що менеджмент лісів, спрямований на запобігання пожеж, безумовно, має враховувати фактор того, що відмерла деревина може сприяти поширенню лісових пожеж. Проте, критично важливо зважувати на конкретні умови і обставини місцевості, і не ставити за самоціль видалення відмерлої деревини із заповідних територій лише по причині її наявності: це може призвести і до неефективного розпорошення ресурсів на значній території, і до порушення природоохоронних цілей конкретного об’єкта ПЗФ”, — пояснює керівник Лісового напряму WWF-Україна Андрій Плига.

Експерти WWF зауважили ще одну особливість перевірених ділянок — у 20% випадків на перевірених рубках були вирубані дерева з дуплами, що суперечить положенню Санітарних правил щодо залишення дерев з дуплами для забезпечення фауни природними укриттями.

Таким чином, важливо зауважити, що у питанні заповідних територій існує серйозне протиріччя між природоохоронними обмеженнями та аспектами, та системою господарювання у лісах. Проведення рубок лісу у заказниках відбувається без урахування їхньої природоохоронної цінності та багатострокових менеджмент-планів.

На думку експертів WWF, проблему можна було б вирішити за рахунок системи окремих, конкретних і чітких менеджмент-планів для кожної заповідної території. Зараз такої системи в Україні не існує, охоронні положення по більшості об’єктів прописані шаблонно без необхідної конкретики, що саме необхідно зберегти, які саме заходи для цього потрібні, а які — ні. Відповідні плани необхідні і відносно збереження видів Червоної книги України, що охороняються у заповідних лісах і вимоги з охорони яких також часто сформовані нечітко.

Загалом, для збереження заповідних лісів необхідний постійний державний та громадський моніторинг за рубками лісу та станом об’єктів заповідного фонду.

“Для збереження лісів необхідна значна законотворча робота з узгодження лісового та екологічного законодавства: зокрема, удосконалення Санітарних правил в лісах України. Необхідно впроваджувати  систему менеджмент-планів збереження як для окремих об’єктів ПЗФ і для різних біологічних видів, які охороняються Червоною книгою”, — пояснює Володимир Яроцький.

21.12.2021   Рубрики: Новости, Спасем украинский лес