Паштет із синички: чому Мінекоенерго не завадить масовій контрабанді співочих птахів

На початку цього року Київська митниця зупинила спробу незаконного вивезення партії співочих пташок. Контрабандисти хотіли відправити в арабські країни сім тисяч пернатих співунів – переважно щигликів та чечіток. За оцінками Держекоінспекції, збитки державі склали 210 000 доларів. Екологісти запевняють, що пташок вивозять для переробки на паштет, який вважається делікатесом у країнах призначення контрабандного товару, а разом із тим звинувачують Мінекоенерго у бездіяльності.

«Збитки природі така контрабанда наносить шалені. Але досить ухвалити постанову Кабінету Міністрів про порядок видачі ветеринарних паспортів, і контрабанда буде зупинена. Проекти таких документів неодноразово готувалися громадськими організаціями, але ігнорувалися й ігноруються профільним міністерством. Зараз – Міністерством енергетики та захисту довкілля. Тож виникає питання: може це комусь вигідно? А як же тоді боротьба з корупцією, оголошена нинішньою владою?» – прокоментував GreenPost ситуацію  доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Фрагмент з листа Держекоінспекції щодо розрахунку збитків, заподіяних незаконним виловом птахів

Загалом в листопаді 2019 – січні 2020 років митною службою аеропорту «Бориспіль» затримано три контрабандні партії співочих птахів. Зловмисники намагалися вивезти понад 23 тисячі пташок (щигликів, чечіток, дубоносів, снігурів). Збитки державі – майже 700 тисяч доларів. Збитки природі оцінити неможливо.

А найрезонансніший за останні роки випадок стався у січні 2019: в аеропорту «Бориспіль» затримали клітки з 1600 щигликами. Клітки були тісні – півметра на метр, і птахи там перебували без їжі та води. Везли пернатих в Йорданію. Тоді частина птахів загинула, а частину ентузіасти врятували –  відпоїли та випустили на волю.

Фото: Facebook Приют для птиц и мелких животных “Лунная Долина”.
Фото: Facebook Приют для птиц и мелких животных “Лунная Долина”.

Цей випадок, зокрема, привернув увагу і тогочасного міністр охорони довкілля Остапа Семерака: «Щигликів, яких контрабандисти намагалися вивезти з України, випущено на волю. На жаль, частина птахів загинула ще до моменту виявлення їх на митці. Клітки, в яких намагалися їх вивезти, не придатні для такої кількості і тривалого перебування. Мінприроди разом із Інститутом зоології відразу рекомендували випустити їх на волю, оскільки за попередньою інформацією, птахів було виловлено в дикій природі.
Нашу позицію підтвердили ветеринари та орнітологи, які увійшли до складу Комісії та оцінювали сьогодні їх стан, підтвердивши, що життю птахів нічого не загрожує і вони зможуть адаптуватися до природного для них середовища. Щиглик – птах місцевий для України і зимує також в наших краях. На жаль, 67 пташок загинули .

Наголошую, що Мінприроди не видавало жодного дозволу на вилов цього виду птахів.
Розраховую, що правоохоронні органи відреагують на звернення Державної екологічної інспекції та відкриють кримінальне провадження, щоб з’ясувати всю історію походження цього живого вантажу, а його власника притягнуть до відповідальності»
.

Фото: Facebook Остапа Семерака
Фото: Facebook Остапа Семерака
Фото: Facebook Остапа Семерака

Але покарання, яке передбачене за вищезгадане правопорушення, несумісне з цинізмом та масштабами скоєного. Особливо тому, що зазвичай на подібній контрабанді попадаються лише найнедбаліші та найнахабніші зловмисники. Решта ж навчилася обходити «діряве» українське законодавство, тому, звісно, обсяги «пернатої контрабанди» та збитки набагато більші, ніж у виявлених випадках.

Довідка:

З 2014 по 2018 лише за даними Південно-Західної регіональної служби Державного санітарно-ветеринарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті з України в арабські країни – Саудівську Аравію, ОАЕ, Лівію, Ліван, Кувейт, Катар і Йорданію вивезено майже 180 тисяч співочих птахів. Про це йдеться у відповіді на офіційний запит Київського еколого-культурного центру.

Що каже закон?

На перший погляд, усі підстави для організації захисту птахів в нашій країні наявні.

Бернська конвенція (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року), стороною якої Україна є з 1996, обмежує вилов диких птахів:

«Стаття 6. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заході для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни, зазначених у додатку II» (у цьому додатку фігурують майже усі наші співочі птахи – ред.).
Стосовно цих видів, зокрема, забороняються «всі форми навмисного вилову, утримання та навмисного знищення».

Закон про тваринний світ зазначає, що «Вилучення об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх,  виховних та естетичних  цілях із природного середовища допускається тільки за відповідними дозволами чи іншими документами».

За інформацією Green Post, ні Мінприроди рік тому, ні Мінекоенерго зараз не надавало жодних дозволів на вилучення цих птахів із природи.

Отже, логічно було би припустити, що подібні випадки переміщення птахів є правопорушенням? Формально – ні.

Вищезгадані заборони стосуються видів, які зазначені у Конвенції  про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою  зникнення  (СІТЕС). А більшість наших співочих птахів, хоча і стають вже рідкісними, до зникаючих ще не відносяться. Але, на переконання екологів та екологістів, якщо цих пташок не захищати сьогодні, то точно такими стануть.

Виходить дисонанс: добувати співочих пташок не можна, але вивозити з країни – не заборонено. Хоча цілком зрозуміло, що усі «експортні» пташки були незаконно добуті (піймані). Виростити їх (вивести) у неволі точно не могли. Бо, по-перше, це надзвичайно складно і дорого, по-друге, утримувати види Бернської конвенції у неволі не можна, по-третє, розведення у неволі диких птахів за законом «Про тваринний світ» потребує дозволу Мінекоенерго.

Здавалося б, алгоритм простий. Прибули на митницю клітки з птахами: є дозвіл Міненкоенерго – пропускайте, немає – запрошуйте Державну екологічну інспекцію (ДЕІ) і хай вона складає протоколи.

Насправді – не все так просто. Закон діє, якщо вслід за ним ухвалено підзаконні акти – постанови, накази, інструкції. А таких підзаконних актів немає. Зокрема, не врегульовано належним чином порядок видачі Ветеринарних паспортів. Мінекоенерго, яке стало правонаступником Мінприроди, успадкувало і цю невирішену проблему. І вирішувати її новоствореному міністерству варто поспішити, доки усі наші пернаті співуни не перетворилися на паштет.

Автор: Олег Листопад http://greenpost.press/2020/02/11/pashtet-iz-synychky-minekoenergo-ignoruye-masovyj-vylov-i-kontrabandu-spivochyh-ptashok/

14.02.2020   Рубрики: Зоозащита, Новости