Огромная победа! Национальная комиссия по Красной книге Украины проголосовала за внесение лося в Красную книгу

9 ноября 2017 г. Национальная  комиссия по Красной книге Украины проголосовала  за внесение лося в Красную книгу

. Это-огромная победа, которую  приближали  экологические и зоозащитные организации- Живая планета, Киевский эколого-культурный центр,Ассоциация зоозащитных организаций Украины,  Громадська Рада при Минприроде  Украины, ЭкоПраво-Киев, Форум порятунку Киева, зоолог С. Межжерин,  народный депутат Ю. Луценко, активисты Т.Андрейшина, О.Листопад, О.Иванова и др.   Во время заседания комиссии зоозащитниками и экологами  перед зданием Президиума НАН Украины был проведен, при поддержке СМИ,  большой пикет в защиту лося.  Главный идеолог защиты лося в Украине профессор С.Межжерин сделал доклад, в котором обосновал занесение лося в Красную книгу ( текст доклада профессора С.Межжерина см. ниже).

Выступление профессора С.Межжерина было убедительным и члены Национальной комиссии по Красной книге проголосовали за внесение лося в Красную книгу

.

Мы благодарим пофессора С. Межжерина, всех членов Комиссии, проголосовавших за лося, а также заместителя министра экологии В.Полуйко за активное участие в спасении лося. Теперь мы ждем от министра экологии Украины Остапа Семерака  подписания  приказа о занесении лося в Красную книгу Украины, для чего уже есть все юридические основания.

Доклад профессора С. Межжерина

Шановний голова, шановні члени Національної комісії!

Дозвольте довести до вашого відома інформацію щодо внесення лося європейського до Червоної книги України. Одразу ж зауважу, що це повідомлення стосується лише підстав занесення цього виду до Червоної книги і я ні в якому разі не чіпаю питань щодо охорони і майбутнього ведення цього виду у разі його включення до Червоної книги. Ці питання відносяться до компетенції Міністерства екології і природних ресурсів.

Перш за все слід довести до вашої уваги звернення, що надійшли до Комісії, в яких безпосередньо ставилось питання про включення чи не включення лося європейського до Червоної книги.

1. Міністерство екології та природних ресурсів України у листі від 19.05.2017 просить розглянути питання про внесення лося європейського до Червоної книги України.

2. «Форум порятунку Києва» просить внести лося європейського до Червоної книги України.

3. Директор мисливського господарства Альянс Плюс» пан Буруль у своєму листі вказує про неможливість внесення лося до ЧК, оскільки їх кількість в господарстві становить 20 особин, що перевищує норму.

4. «Мисливський та спортивний клуб «Кампа» також вказує на неможливість внесення лося до ЧК, оскільки їх кількість господарстві становить 36 особин, що перевищує норму.

5. Загальнопольська екологічна організація «Майстерня в інтересах усіх істот»  підримує ініціативу введення лося до червоної книги і вказує, що взяття лося під охорону призведе до створення в Європі великої території, сприятливої для відтворення та подальшого поширення цього цінного виду.

6. Польський клуб захисників природи також підтримує усі дії щодо захисту лося в Україні.

7. Громадська спілка «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» вважає, що включення лося до ЧК є передчасним.

8. Також до Президента, Кабінету міністрів та Верховної Ради надійшла скарга на антиекологічну та антинаукову діяльність посадовців Міністерства екології та природних ресурсів України, а також вчених НАН України у питанні охорони популяцій лося європейського, зокрема внесення його до Червоної книги і затвердження лімітів на добування мисливських ресурсів у 2017 р. підписана 25 кандидатами і докторами біологічних і сільськогосподарських наук. Ця скарга зараз знаходиться у секретаря Комісії і з нею можна ознайомитися.

Щодо результатів експертної оцінки, яка була здійснена членами зоологічної підкомісії. Заочне голосування у вигляді електронних листів: 10 за внесення лося до Червоної книги, 2 утрималися, 3 не відгукнилися. Очне голосування на засіданні підкомісії: 6 за внесення, 2 проти, 3 утрималося. З урахуванням письмових звернень п. Черничко з Мелітополя та п. Кошелева з Одеси, які чітко висловилися за внесення виду до Червоної книги ситуація виглядає наступним чином: 8 членів комісії за внесення, 2 проти, 3 утрималися і 1 не виказав позиції.

Чому треба заносити лося до Червоної книги. Проблема охорона лося виникла в 1990 роках, коли було дозволено використовувати нарізну зброю. В результаті з 1991 по 2000 рік популяція лося в України зменшилася втричі з 15 тис. до 5 тис., а к 2005 року досягла найнижчого рівня 4,5 тис. За даними науковців інституту зоології на 2009 рік чисельність лося в Україні зменшилася приблизно в 4 рази. Саме тоді і виникло питання щодо внесення цього виду до Червоної книги. Сталося відповідне голосуванні і позитивне рішення Комісії. Однак представники Міністерства екології та Держкомлісгоспу запевнили, що на полювання на лося буде накладений мораторій і його буде взято під жорстку охорону. Однак цього не сталося. Офіційне полювання на лося почалося вде через два роки і з  кожним роком збільшувало обсяг, а система охорони цього видув державному масштабі так і не була розроблена. Внаслідок цього за офіційними даними чисельність лося на 2016 рік збільшилася лише на 40%, досягнувши рівня 6,5 тис особин. Що приблизно в 2,5-3 рази нижче від рівня, що спостерігався в Україні в 70-80-х роках, коли на лося не просто було масове полювання, а більш того на нього вівся офіційний промисел. У ті старі часи м’ясо лося експортували у Фінляндію.

Наукові спостереження свідчать, що за умови дієвої охорони при розумному мисливському навантаженні, мінімальному браконьєрстві і пресі з боку хижаків популяція лося навіть на піку чисельності щорічно збільшується на 10%. Це означає, що на 2016 рік популяція лося в Україні внаслідок обіцяної ще в 2007 році ретельної охорони і мораторію на полювання повинна була б скласти щонайменш 15,5 тис. особин, чого і близько не сталося. Розрахунки показують, що за цей час браконьєрами в Україні вбито не менш ніж 15-17 тис. лосів, а це з урахуванням міграції лосів з Білорусії означає, що на 1 офіційно добуту особину припадає не менш ніж 20 лосів, вбитих браконьєрами.

Оскільки все пізнається у порівнянні, то дуже корисними є дані щодо динаміки чисельності лося у географічно близьких і кліматично подібних до України європейських країнах, де так само, як і в Україні, в 90-х роках відбулося різке падіння чисельності лося. Однак вже наприкінці 90-х на початку 2000-х років цей вид там було взято під дієву охорону. Наприклад, в Польщі в 2003 році за вимогою мисливців було впроваджено безстроковий мораторій на полювання на лося. В 2003 році в Польщі було лише близько 2 тис. лосів, в Україні 4,5 тис., тобто вдвічі більше ніж в Польщі. В 2010 році в Польщі вже біля 8 тис, в Україні лише 5,5. В 2016 році в Польщі 20 тис. і полювання на лося знову відкрито, а в Україні лише 6,5 тис і полювання треба припиняти. Отже чисельність лося в Польщі за 13 років виросла в 10 разів, а в Україні лише на 40% і то на папері. Дуже подібна ситуація вимальовується у порівнянні з Білоруссю. В 1995 році в цій країні було близько 13 тис. лосів і українська популяція виглядала досить пристойно на рівні 8 тис. К 2015 року чисельність лося в Білорусі за офіційними джерелами досягла 30 тис., а за даними білоруських зоологів 46 тис. А це означає, що зараз в Україні чисельність в 5-7 раз менша. Дуже красномовні порівняння з країнами Балтії. В Латвії сучасна чисельність лося 15 тис. В Україні в два рази менша і це при тому, що в 80-х роках вона була однаковою. В Естонії 12 тис. лосів, що також значно більше ніж в Україні, хоча раніш вона там була меншою. Якщо взяти до уваги, що території цих двох країн порівнянні з площами Житомирської та Київської областей, то можна зробити висновок, що щільність поселень лосів в цих країнах на порядок вища ніж в Україні и як не дивно це жодним чином не шкодить їхнім лісам. Україна пасе задніх і навіть у порівнянні з Росією, де браконьєрство дуже поширене. Адже у 80-х роках чисельність лося в Україні була в 44 рази менша ніж в Росії, а зараз ми відстаємо в 120 або більше разів.

Таким чином не викликає сумніву, що чисельність лося різко впала і залишається значно нижчою за оптимальну протягом останніх 15-20 років. Не викликає сумніву і та обставина, що причиною цього стану є браконьєрство і застаріли методи полювання. Всім очевидно, що потрібна більш дієва охорони. В принципі це визнають усі. Розходження існує лише у тому, яким чином налагодити цю охорону. Мисливство пропонує залишити все як є, тобто дати і надалі відстрілювати і водночас охороняти. Зоологічна підкомісія абсолютною більшістю голосів прийшла до іншого висновку – занести лося до Червоної книги України. Слід зазначити, що занесення виду до Червоної книги як охоронний засіб має декілька однозначних переваг перед тимчасовою забороною на полювання, яка пропонувалася Міністром екології і була відхилена Міністром АПК.

Перше, це більш серйозні міри покарання, в тому числі кримінальна відповідність. Зараз для цього потрібно, щоб браконьєр вбив одразу трьох лосів. Друге, заборона на полювання в випадку занесення до Червоної книги не може бути припинена просто наказом міністра, як це було зроблено 10 років тому. Для цього тепер буде потрібне наукове обґрунтування, яке може надати лише Національна комісія. Третє, суспільний резонанс від убивства червонокнижного звіра значно більший ніж просто звіра, на якого заборонено полювання. Четверте, в місцях скупчення лося можливе створення заказників. П’яте, неможливість комерційного використання цього ресурсу, тобто в ресторанах не зможуть плавати страви з лосятини під виглядом лосів застрелених в Білорусі. І шосте, мабуть найголовніше, внесення до Червоної книги позбавить чиновників Держкомлісгоспу можливості  розпоряджатися цим ресурсом. Адже найбільшу шкоду нашим природним ресурсам завдають не браконьєри, а злочинні директиви наших можновладців. Яскравий приклад – офіційно освячене знищення азовського стада осетрових.

Перед голосування треба визначитися з категорією, з якою цей вид буде внесений до Червоної книги. Виходячи з міжнародних критеріїв, що застосовуються в червоному списку МСОП пропонується  внесення лося європейського до червоної книги України за категорією «вразливий». Адже вид скоротив свою чисельність навіть за офіційними джерелами на 50%. Цей процесс протягом останніх трьох поколінь, тобто за 25-30 років і при цьому дії, що призвели до цього не призупинені.

Таким чином, підводячи підсумок, дозвольте мені від зоологічної  підкомісії запропонувати провести голосування щодо внесення лося європейського до Червоної книги України за категорією «вразливий».

Дякую за увагу

 

На фото-пикет в защиту  лося

IMG_20171109_143737

Владимир Борейко

10.11.2017   Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!