Обгрунтування занесення бабака степового до Червоної книги України

В.А.Токарський, доктор біологічних наук

 

Бабак степовий

Marmota bobak (Muller, 1776)

Таксономічна належність

Тип – Хордові (Chordata)

Клас – Ссавці (Mammalia)

Ряд – Гризуни (Rodentia)

Родина – Білячі (Sciuridae)

Природоохоронний статус. Зникаючий

Ареал виду та поширення в Україні. Степова і Лісостепова зона України, Росії та Казахстану, від Дніпра до Іртишу. В Україні та Росії ареал фрагментований, представлений групами поселень та колоніями різної чисельності. В Північному Казахстані суцільне поширення. В Україні західний край ареалу. Ресурси виду зосереджені в двох базових незалежних поселеннях: харківському (ядро поселення на правому березі р. Оскіл) та луганському (ядро на лівому березі р. Айдар). Окремі колонії, що виникли внаслідок реінтродукції, є в Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Полтавській та Сумській областях. Ареал динамічний в 1950-90-х роках його площа значно збільшилася, в ХХІ ст. зона поширення почала швидко звужуватися і фрагментуватися. Сучасні колонії малочисельні і розміщені по території окремими осередками.

Чисельність та її зміни. Згідно Червоного списку МСОП є видом зі сталою чисельністю. На початку ХХI ст. загальна числьність бабака наблизилася до 330 тис. особин, з яких більще 100 тис. були зосереджені в межах України, чисельність харківської та луганської популяцій була приблизно рівною. За офіційними даними за останні 20 років, число бабаків в Україні зменшилося більш ніж вдвічі і на 2018 р. склало 49 тис., з яких лише 13 тис. належать до харківської популяції. Незалежна еспертиза доводить, що в офіційних даних чисельність значно завищена. У Міловському районі Луганської області з 17 тис., що були підраховані у кінці ХХ ст., на 2018 р. залишилося не більше 1 тис. Подібна ситуація і у Великобурлуцькому районі Харківської обл.: в 2005 р. — більше 17 тис., в 2018 р. — менше 1 тис. Це означає, що стан популяцій в Україні є близьким до критичної межі.

Фактори негативного впливу. Несприятливі сукцесійні зміни степу, які призводять до заростання місць існування високою травою та чагарником; фрагментація поселень і інбредна депресія; тиск хижаків; браконьєрство і просто винищення людиною.

Морфо-біологічна характеристика виду. Великий за розмірами кремезний гризун. Маса тіла самців сягає 8,5 кг, довжина 63 см, самки до 7,5 кг і 56 см. Хвост короткий до 15 см. Забарвлення однотонне піщано-жотве, зустрічаються меланісти. В Україні живе в антропогенно зміненому ландшафті, оптимальне місцеперебування — деградоване пасовище. Характерна сплячка. Самка дає потомство раз на два-три роки, в якому від 2 до 8 малят. Статевозрілість на другий-третій рік життя. Максимальна тривалість життя до 10 років. Живляться трав’янистою рослинністю, ранньої весни поїдають переважно кореневища і цибулини, влітку – молоді паростки злаків і різнотрав’я. За день бабак з’їдає до 1,5 кг рослинної маси.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони. Складність охорони полягає в тому, що на територіях заповідного фонду вид зникає в першу чергу. Збереження колоній можливо в місцях з антропогенно зміненими степовими екосистемами. Заборона полювання, обмеження хижаків, випас худоби на місцях колоній.

Значення виду. Цінний декоративний, а у минулому мисливський вид.

 

Джерела інформації

Ронкін В.І., Савченко Г.О., Атемасов А.А. Стан поселення, типи сімейних ділянок та перспективи збереження степового бабака у крейдяному ландшафті НПП «Дворічанський». // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Сер. «Біологія», 2017. Вип. 29. С.167-174.

Токарский В. А. Историческое изменение ареала и численности степного сурка (Marmota bobak  Mьll. 1776) в Украине / Токарский В. А. // Ученые записки Таврического ун-та им. В. И.Вернадского. — 2004. — Т. 17 (56). — №2. — Биология, химия. — С. 173–185.

Токарський В. А. Стан популяцій бабака (Marmota bobak  Mьll. 1776) у Харківській області на початку XXI ст. / Токарський В. А. // Наук. Вісник Ужгородського ун-ту. Серія біологія. — 2005. — Вип. 16. — С. 187–189.

Токарский В.А., Ронкин В.И., Савченко Г.А. Европейский степной сурок: история и современность.— Харків: ХНУ ім.В.Н.Каразіна. 2011. — 256 с.

Токарский В.А., Савченко Г.А., Ронкин В.И. История изучения и динамика роста Великобурлукской популяции степного сурка// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. Випуск 15, № 1008. 2012. –С.156-164.

Ronkin V., Savchenko G., Tokarsky V. The place of the steppe marmot in steppe ecosystems of Ukraine: an historical approach// Ethol. Ecol. Evol. 2009. V. 21. P. 277–284.

 

Прес-служба КЕКЦ

16.10.2020   Рубрики: Новости, Спасем сурка и лося в Украине