Национальный парк «Тузловские лиманы» выступил с инициативой законодательного закрепления заповедных зон нацпарков не менее 25 %

Один из лучших украинских национальных парков «Тузловские лиманы» выступил  с инициативой  законодательного закрепления заповедной   зоны нацпарков  не  меньше  25 % от общей площади парка. Письмо в Комитет по экологии Верховной  Рады Украины и Минприроды Украины подписала руководитель нацпарка « Тузловске лиманы» Ирина Выхристюк и известный украинский эколог, доктор  биологических наук, начальник научно-исследовательского отдела парка Иван  Русев. Копия письма тут:



МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ  УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ТузлІвські лимани»

адреса: вулиця Партизанська, буд.2, м.Татарбунари, Одеська область, Україна 
68100, код ЄДРПОУ 37197893     телефон/факс: + 38 04844 32196; 
e-mail:npp@tuzlim.org.ua;  http://tuzlim.org.ua/uk



      «15» червня 2018 року № 339/01/29-18 На № ________ від_____  року



      Копія:


      Заступнику Міністра екології та природних ресурсів України

      Полуйку В.Ю.

      Комітет Верховної Ради України

      з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації 
      наслідків Чорнобильської катастрофи




Шановний Василю Юліановичу!



Вважаємо за необхідне звернутися до Вас і привернути увагу, з метою  вирішення питання по-суті. Питання стосується ЗАПОВІДНИХ ЗОН національних  природних парків України, а саме їх чисельного збільшення і закріплення на  законодавчому рівні відсотка від загальної площі Парку.

В заповідних зонах зберігаються природні процеси функціонування екосистем,  що є надзвичайно цінним для збереження біорізноманіття. Тому, розміри  заповідних зон мають бути достатніми для виконання ними важливих  екосистемних функцій, а це не менше 25% від загальної площі Парку, бажано  єдиним масивом.

На даний час заповідні зони у багатьох національних парках України мають  незначну  площу. Так, наприклад, заповідна зона становить вкрай малу частку  від загальної площі у таких Парках, як:

НПП «Подільські Товтри» – 0,87%

НПП «Джарилгач» – 3%

НПП «Бузький Гард» – 5%

НПП «Білобережжя Святослава» – 8,8%

НПП «Святі гори» – 6,5%

НПП «Гуцульщина» – 7,7%

НПП «Нижньосульський» – 7,9%.

Між тим, згідно рекомендацій МСОП, заповідна зона в національному парку  повинна займати не меньше 75% його площі. Таку ж частку площі заповідної  зони рекомендує «Програма Літопису природи для заповідників та національних  природних парків», розроблена колективом авторів під редакцією доктора  біологічних наук, професора Т.Л. Андрієнко (Київ:Академ- періодика, 2002. –  103 с.) та затверджена спільним наказом Мінекоресурсів України і НАН України  від 25 листопада 2002 року № 465/430.

Важливим є зарубіжний досвід. Наприклад, у Німеччині та Австрії на  законодавчому рівні прийнято рішення про створення заповідних зон у  національних парках на 75% їх території,  в Чехії у 2017 р. прийнято рішення 
про збільшення заповідних зон до 50% території національного парку. У США та  Канаді національні парки мають заповідну зону, що займає близько 90%  території Парку! У Румунії заповідна зона національних парків становить  понад 50% території. У національних парках Швеції, Швейцарії, Фінляндії, а  також Іспанії, Індії, багатьох африканських країн повний захист від впливу  людини має вся територія парку, тобто режим заповідності поширюється на весь  національний парк.

Національний природний парк «Тузлівські лимани» науково обґрунтував  необхідність створення великої заповідної зони, що займає 37% всієї його  площі, що гарантує збереження природних екосистем водно-болотних угідь  міжнародного значення (Рамсарських угідь). Ця частка заповідної площі  перевищує площу Парку, що є  у постійному користуванні  (з  вилученням),  майже в 5 разів! Слід зазначити, що адміністрації Парку через те, що немає  законодавчо затверджених мінімальних площ розмірів заповідної зони довелося  з великими труднощами збільшувати заповідну зону, доводячи цю необхідність  місцевим чиновникам.

       Проведений науковцями нашого Парку аналіз томів «Тваринний світ» і  «Рослинний світ» Червоної книги України показує, що 169 видам тварин (31%  видів тварин, занесених до Червоної книги України) та 90 видам рослин і  грибів (11% видів  рослин і грибів, занесених до Червоної книги України),  потрібен заповідний режим. Такий режим передбачає припинення будь-якої  господарської діяльності  людини і зведення до мінімуму навмисного прямого і  безпосереднього антропогенного впливу на дику природу заповідного об’єкту. В  тому числі екскурсійної діяльності і різних регуляційних заходів (санітарні  рубки, сінокоси, випас і т.п.).  Дотримання режиму заповідності необхідно також:

- 3 видам прямокрилих (33% від всіх видів прямокрилих, занесених до Червоної  книги України),

- 12 видам жуків (27%),

- 14 видам метеликів (24%),

- 25 видам перетинчастокрилих (32%),

- 4 видам двокрилих (36%),

- 2 видам міног (100%),

- 33 видам риб (49%),

- 36 видам птахів (41%),

- 29 видам ссавців (43%). При цьому, 7 видам дрібних гризунів (35%) та 16 видам кажанів (62%).

     Дотримання режиму заповідності показано 6 видам плаунів (55%), 20 видам грибів (34%), 13 видам лишайників (24%), 25 видам орхідних (37%). Однак,  маленькі по своїми розмірами заповідні зони національних природних парків, і  тим більше, часто «пошматовані», не можуть забезпечити виживання рідкісних  видів тварин і  рослин.

     Вважаємо за необхідне зробити акцент на деяких позитивних прикладах впливу заповідності на рідкісні види:

       Національний природний парк «Гомільшанські ліси». Строгий охоронний режим приніс реальні результати в збереженні та відновленні біорізноманіття. Як випливає з офіційної відповіді Парку, підготовленої науковим співробітником, к.б.н. С.Вітером, з 2007 р. по 2014 р., завдяки встановленню заповідної зони відбулося:  повернення лосів, формування ядра регіональної популяції, з’явилися нові колонії кажанів, майже в два рази збільшилася щільність населення мідянки (Червона книга України), відбулося відновлення після гніздових і міграційних скупчень водоплавних птахів на болотах і озерах Парку, збільшилася чисельність рідкісних червонокнижних видів птахів – орла-карлика з 2 пар до 7 пар, шуліки чорного з 3 пар до 5 пар, з’явився на гніздуванні  малий підорлик – 3 пари, канюк степовий – 3-4 пари, орлан-білохвіст – 1 пара, сірий журавель – 2 пари, а також відбулося збільшення чисельності канюка звичайного з 23 до 37 пар, лебеді-шипуни – до 1-2 пар.  Крім цього з’явився під час міграції беркут, великий підорлик, баранець великий; в 2 рази збільшилася кількість баранець звичайний. Чисельність великої синиці збільшилася в 2 рази, мухоловки білошийки – в 2,5 рази, малої мухоловки – на 30%, малої синиці – в 2 рази. Популяція оленя збільшилася з 10-15 особин до 60 особин, кабанів і козуль – майже в 2,5 рази.

      Відзначено збільшення чисельності червонокнижних комах-вусаня дубового великого західного, відлюдника, жука-оленя, сатурнії рудої. За даними наукового співробітника Н.Б. Саідахмедовой, яка працювала в Парку, заповідна зона і спеціальні захисні ділянки національного парку Гомільшанські ліси позитивно вплинули на охорону червонокнижних рослин. Наприклад, на території Парку збереглося два локалітети вязеля стрункого, один – в господарській зоні, один – в заповідній зоні. Через антропогенний вплив, на 2010 рік у господарській зоні залишилося всього три рослини, а в  заповідній зоні у 2009 році зафіксовано 120 рослин. Популяція черемші знаходиться в Парку в заповідній зоні і в особливо цінних ділянках (де заборонена лісогосподарська діяльність). В результаті площа черемші збільшилася практично в два рази в половині локалітетів, де налагоджена охорона від збору.

            Національний природний парк Сколівські Бескиди. Заповідна зона має важливе значення для збереження кажанів, саламандри, сичиків – горобців і волохатого, сови довгохвостої, ведмедя бурого. У заповідній зоні 
збільшується кількість рябчика, дятла трипалого, а також популяцій підсніжника білоцвітного,  черемші, зозулинця травневого.

            Національний природний парк Голосіївський. У заповідній зоні Парку (Жабин яр), завдяки його важкодоступності і невідомості, розширюється популяція підсніжника білосніжного. Крім того, тут є місце проживання борсука і гніздиться яструб великий (усне повідомлення І.Парникози). В інших частинах заповідної зони збільшується популяції сон-трави лучної, черемші, а також жука-оленя і махаона.

            Нижньодністровський національний природний парк. У 1993 році, в гирловій частині річки Дністер (Одеська область), було створено заповідне урочище «Дністровські плавні», площею 7620 га. Згідно чинного законодавства дана категорія має такий же суворий режим, як і в природному заповіднику. У 2008 році урочище практично повністю увійшло до складу створеного Нижньодністровського національного природного парку. Створення заповідного урочища, а пізніше заповідної зони Парку позитивно вплинуло на охорону біорізноманіття. Так, в 2003 році в заповідній зоні вперше з 1972 року, загніздився орлан-білохвіст. У 2010 році там вже гніздилось дві пари цього рідкісного птаха. На 2014 рік в заповідній зоні Парку відмічено 3 гнізда орлана-білохвоста. На думку вчених, однією з головних причин появи орлана-білохвоста на місце гніздування в урочищі «Дністровські плавні» стало введення там заповідного режиму. Завдяки створенню в Парку заповідної зони, в урочищі «Дністровські плавні» відновилися міграційні скупчення більш ніж 50 видів птахів і припинилася загибель птахів в риболовних сітках.

            Протягом 2012-2014 рр. – спостерігалася тенденція збільшення чисельності лісового кота. У 2014 році вперше доведений факт його розмноження на території заповідної зони Парку. Збільшується кількість умбри 
звичайної; стабілізувалася чисельність видри, яка тепер не гине в браконьєрських сітках.


            Національний природний парк Подільські Товтри. В результаті створення заповідної зони в Сатанівській дачі збільшилася чисельність коручки широколистої.  Деснянсько-Старогутський національний природний парк. Чисельність орябка в заповідній зоні Старогутськогой лісового масиву з 2004  по 2013 р зросла з 184 екз. до 254 екз.

            Галицький національний природний парк. У заповідній зоні Блюдніковского лісництва збільшилася популяція чорного лелеки, а також сатурнії рудої. У заповідній зоні (Косова гора) відродилася популяція 
відкасник татарниколисний.

            Карпатський національний природний парк. Режим заповідної зони позитивно впливає на черемшу, підсніжник белоцвітний, білоцвіт весняний, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфеля, косарики черепитчасті, лілію лісову, тис ягідний, сосну кедрову, модрину польську, баранець звичайний, міхурник гірський і судетский, плаун колючий, плаунок плауновідний, дифазіаструм альпійський, гроздовник напівмісячний, на 27 видів орхідей і на 39 видів високогірних рослин.

            Яворівський національний природний парк. У Парку збільшилася кількість сови довгохвостої з 4 екз. в 2002 році до 13 екз. в 2007 році. Потім чисельність її популяції стабілізувалася. Велика частина популяції 
сови довгохвостої мешкає в заповідній зоні Парку.

            Природний парк «Горгани». Заповідний режим сприяв збільшенню чисельності популяції червонокнижних рослин – шафрану Гейфеля, підсніжник білоцвітний і віничничок крилатий.

            Слід зазначити, що без значного розширення заповідних зон наші національні парки не в змозі вирішувати питання охорони біорізноманіття. Заповідні зони потрібні не тільки для охорони біорізноманіття, але й для підтримки еволюційних природних процесів, де природа розвивається за своїми законом саморегуляції і саморозвитку. Іншими словами, заповідні зони потрібні для збереження екологічної цілісності та підтримки екосистем в якомога більш природному стані, а також для збереження біорізноманіття.

Враховуючи вищезазначене, опираючись на досвід інших європейських країн, прошу Вас з метою формування реального механізму збереження біорізноманіття на природно-заповідних територіях в Україні, ІНІЦІЮВАТИ на законодавчому рівні прийняття рішення щодо фіксованої цифри і реального збільшення площі заповідних зон національних природних парків.



З повагою,

в.о. директора, 
І.М. Вихристюк

головний природознавець



начальник науково-дослідного

відділу, доктор біологічних наук                                 І.Т.Русєв

339 від 15.06.18 (2) 339 від 15.06.18 (3) 339 від 15.06.18 (4) 339 від 15.06.18 (5) 339 від15.06.18

18.06.2018   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости