Мертва деревина- сухі дерева, дуплясті дерева, хмиз, вітровали, пні, захаращеність-багатство лісу

Володимир Борейко, КЕКЦ

 

Мертва деревина – це трухлява частина стовбурів дерев, сухі гілки і сухі пні, мертві дерева, які гниють сухостій, хмиз.

У суспільній свідомості укорінився шкідливий міф, що мертва деревина – це «розсадник шкідливих комах і грибів», або що мертва деревина – це «безлад в лісі». Це дурний і екологічно неосвічений погляд на найважливішу складову частину лісу. Насправді мертва деревина більш жива, ніж коли була живим деревом, бо вона насичена життям живуть в ній організмів. Мертва деревина – важливий індикатор природності лісів.

Мертва деревина корисна тим, що:

1. Живить лісовий грунт органікою.

2. Є будинком і їжею для однієї третини лісових видів флори і фауни.

3. Затримує в лісі воду, що дуже важливо в зв’язку з глобальним потеплінням.

4. Фіксує СО2, що дуже важливо в зв’язку з глобальним потеплінням і зміною клімату.

5. Підсилює природний біологічний імунітет лісової екосистеми.

6. Відіграє ключову роль в підтримці продуктивності лісу, його екологічних функцій, стійкості лісів.

Мертву деревину в лісах визнано природним середовищем проживання, яка в даний час знаходиться під найбільшою загрозою зникнення.

Мертва деревина – найважливіша середовище проживання для багатьох рідкісних лісових видів флори і фауни

Мертва деревина служить будинком і їдальнею для незліченної кількості грибів, лишайників, бактерій, комах, кажанів, хижих птахів, синиць, дятлів, сов, білок, куниць, мишей, змій та інших видів фауни і флори.

Життєво необхідними для них є такі основні елементи мертвої деревини – сухі дерева (сухостій), дуплисті дерева, хмиз, повалені дерева, пеньки.

 

Рідкісні види фауни і флори, що охороняються Червоною книгою України та Бернською конвенцією, для яких ті чи інші елементи мертвої деревини є життєво необхідними.

 

Живуть в сухості (сухі, мертві дерева)

Види, що охороняються Червоною книгою України Види, що охороняються Бернською конвенцією
кажани, 12 видів малий строкатий дятел
білоспинний дятел середній строкатий дятел
орлан-білохвіст мухоловка, 2 види
сичик-горобець  
златка блискуча  
бородата сова  
вусач великий дубовий  
бджола-тесляр  
лішайники – 20 видів  
скопа  
дісцелія зональна  
плоскотілка червона  
трипалий дятел  
волохатий  сич  
   
РАЗОМ: 44 види РАЗОМ: 4 види

 

Живуть в дуплястих деревах (дуплах)

Види, що охороняються Червоною книгою України Види, що охороняються Бернською конвенцією
совка малий строкатий дятел
голуб-синяк

 

 

середній строкатий дятел

сичик-горобець мухоловки, 2 види
сипуха повзик
лісовий кіт лазорівки, 2 види
волохатий  сич гаїчка
жук- олень чорний дятел
кажани, 12 видів сіра сова
садова соня  
зелений дятел  
синиця біла  
жук самітник  
гоголь  
ведмідь  
РАЗОМ: 25 видів РАЗОМ: 10 видів

 

Живуть в хмизу

Види, що охороняються Червоною книгою України Види, що охороняються Бернською конвенцією
лісовий кіт соловей
серуліна зубчаста вівчарики, 2 види
рись вільшанка
горностай звичайна кам’янка
мишівка лісова  
РАЗОМ: 5 видів РАЗОМ: 5 видів

 

Живуть в (на) пнях

Види, що охороняються Червоною книгою України Види, що охороняються Бернською конвенцією
гадюка Нікольського вільшанка
жук- олень мала мухоловка
мідянка сіра мухоловка
сірий журавель кропив’яник
лісової полоз вівчарики, 2 види
пугач  
клепідот македонський  
грифола листувата  
строчок Слоневського  
герицій коралоподібний  
РАЗОМ: 10 видів РАЗОМ: 6 видів

 

Живуть у вітровалах

 

Види, що охороняються Червоною книгою України Види, що охороняються Бернською конвенцією
ведмідь кропив’яник
пугач вільшанка
  сіра мухоловка
  мала мухоловка
  тинівка
РАЗОМ: 2 види РАЗОМ: 5 видів

 

Як ми бачимо, найбільш цінними з елементів мертвої деревини для рідкісних видів фауни і флори є сухостійні (мертві) дерева – 48 видів, потім – дуплясті дерева – 35 видів (хоча сухостійні дерева часто бувають одночасно і дуплястими), потім – пні – 16 видів , хмиз – 10 видів, вітровали – 7 видів.

Причому є такі рідкісні види, для яких мертва деревина є критично важливою для життя. Наприклад, молюск серуліна зубчаста, для якої життєво важливим є наявність гниючої деревини. Для біло спинного   дятла дуже важливим є наявність сухих, трухлявих, мертвих дерев, де він гніздиться і знаходить їжу. Для нормального життя білоспинного  дятлу необхідно мати в лісі  5-7% старих трухлявих дерев. У природних, заповідних лісах, де не знищуються такі дерева, чисельність різних видів дятлів в 3-6 разів більше, ніж в господарських лісах, де сухостій знищується. Саме тому за останні 20 років чисельність білоспінного дятла в Україні скоротилася більш ніж в 3-4 рази.

Всього, за нашими підрахунками, близько 20% видів птахів орнітофауни України живуть або харчуються в сухостійних деревах.

Ще один характерний приклад – кажани, з яких 12 видів живе в дуплах або під корою старих всихаючих дерев.

Для кажанів характерна зміна притулків протягом сезону. Тому для них важлива наявність не тільки окремих дерев, а масивів лісу з великою кількістю сухих і дуплистих дерев.

До дуплах гниючих дерев і гниючих пнях прив’язані своїм життєвим циклом жук-олень і жук-самітник. Відома сумна доля златки блискучою, яка мешкає в старих сухих соснах, які масово вирубуються. За останні 60 років вона не була виявлена на території України.

З сухими старими деревами тісно пов’язаний життєвий цикл 20 рідкісних видів лишайників. На вершинах високих сухостійних дерев робить свої гнізда орлан-білохвіст, а бородата сова робить свої гнізда на сухих, мертвих деревах з обламаними гілками. У сухих деревах живе великий дубовий вусач, бджола-тесляр.

У купах хмизу вирощує своїх кошенят рись, лісовий кіт, там люблять гніздитися солов’ї, вівчарики, вільшанки.

 

Невідповідність українського лісового законодавства міжнародним і українському  екологічному законодавству

 

Прибирання мертвої деревини (рубка сухостою, сухих дерев, дуплястих дерев, розчищення вітровалів, пнів), розчищення лісу від захаращеності є екологічно шкідливими діями, так як завдяки ним знищуються місця проживання (розмноження, відпочинку, харчування) 122 видів (89 видів фауни і 33 види флори) з Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцією.

Проте санітарні рубки дуже активно застосовуються в лісовому господарстві України. Тільки за період 2003-2009 рр. частка заготовленого за допомогою санітарних рубок лісу склала 56%. При цьому в 2014-2015 рр. щорічно тільки в об’єктах ПЗФ санітарними рубками заготовлювалося близько 1 млн. куб.м. деревини на площі 44 тис. га.

Ці цифри показують, як масово в українських лісах знищується мертва деревина, що веде до негативних наслідків для лісового біорізноманіття.

Парадокс ситуації полягає в тому, що і Закон «Про Червону книгу України», і Бернська конвенція забороняють знищувати або погіршувати місця проживання червонокнижних видів і видів з Бернської конвенції.

Так, ст. 6 Бернської конвенції забороняє «спеціальне пошкодження місць виведення потомства, або відпочинку, або їх знищення».

Ст. 20 Закону «Про Червону книгу України» та ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають адміністративну відповідальність за погіршення, знищення середовища проживання червонокнижних видів.

Відповідні вимоги з охорони рідкісних видів містяться також в Законах України «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», Лісовому кодексі, «Про рослинний світ», а також в міжнародних конвенціях, ратифікованих Україною: «Про охорону мігруючих видів тварин »,« про охорону біологічного різноманіття », Угода про збереження кажанів в Європі, а також двох Директив ЄС -« Про збереження  диких птахів », і « Про збереження  природних середовищ існування  і дикої фауни та флори ».

Однак всі ці закони і міжнародні конвенції є практично марними для охорони середовища існування рідкісних видів, і, зокрема, мертвої деревини. Тому що існує багато антиекологічних відомчих лісогосподарських постанов, затверджених Кабінетом Міністрів України, в яких прописані конкретні дії зі знищення мертвої деревини. Найбільш екологічно шкідливими є Санітарні правила в лісах України. Саме вони створюють юридичну базу під знищення в лісах мертвої деревини. Відповідні антиекологічні вимоги, що містяться в даних Правилах, змушують лісників:

- рубати сухі дерева (сухостій);

- ліквідувати захаращеність (прибирати хмиз), якщо її більше ніж 3 куб.м. на 1 га;

- рубати дуплясті дерева;

- прибирати вітровали і буреломи;

- рубати дерева з трутовиками (дуже важливими для утворення нових дупел).

Приблизно такі ж вимоги містяться і в відомчих документах, що регламентують зміст дерев в населених пунктах .

Правила рубок головного користування дозволяють спалювати порубкові залишки, що є неприпустимим.

Неправильне ставлення до мертвої деревині простежується також і у відомчих лісогосподарських актах, що регламентують стягування збитків за незаконну рубку сухостійних, буремних і вітровальних дерев. Так, за самовільну рубку сухостійних, буремних і вітровальних дерев в об’єктах ПЗФ збиток в 2 рази нижче, ніж за рубку живого дерева. А за самовільну рубку буремних і вітровальних дерев в експлуатаційних лісах збиток взагалі не передбачений!

У Правилах рубок головного користування, Правилах утримання зелених насаджень у  населених пунктах, Правилах поліпшення якісного складу лісів, Правилах рубок головного користування в гірських лісах Карпат, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах не заборонена рубка дуплястих дерев. Хоча рубка дуплястих дерев заборонена Лісовим кодексом.

 

Навіщо рубати сухі дерева і прибирати хмиз?

Вони не шкодять лісу

 

Головна мета санітарних рубок аж ніяк не боротьба з так званими «шкідниками лісу». Санітарні рубки – це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу, дрібного розкрадання  деревини в особливо великих розмірах на шкоду лісі.

Для цього і були «фахівцями» написані Санітарні правила в лісах України, щоб під різними приводами вичавити з лісу якомога більше деревини.

Ось, скажімо, в них записано, що в лісах дозволяється мати не більш 3 куб. м. захаращеності на 1 га. А хто це підрахував? На підставі яких досліджень? Відповіді немає. Просто висмоктана з пальця. Причому, до 2016 р дозволялося мати в лісах 5 куб. м. на га, а потім знизили до 3 куб. м.

Санітарними правилами в лісах України лісники зобов’язані вилучати з лісу сухі дерева. Мовляв вони несуть загрозу лісі як заражені «лісовими шкідниками». Однак відомий фахівець в області захисту лісу, доктор наук В.Л. Мєшкова вважає, що в сухих деревах немає ніяких небезпечних «шкідливих» комах. Вони також “не представляють пожежну безпеку», – пише В.Л. Мєшкова. Навпаки, загиблі сухі дерева затінюють ґрунт і сприяють її вологості. І тому рубати їх не слід.

Що стосується порубкових залишків, то вони є місцем розмноження корисної фауни і джерелом харчування для дерев. На її думку, в Україні, особливо в лісах південних і східних областей порубкових залишків висихають так швидко, що стають непридатними для заселення «шкідниками».

Тому рубати сухі дерева і прибирати порубкових залишків безглуздо з лісогосподарської точки зору, і шкідливо з екологічної.

16.09.2019   Рубрики: Новости, Спасем украинский лес