Экспертные заключения о негативном влиянии санитарных рубок в объектах ПЗФ на биоразнообразие

Висновок експертної комісії щодо впливу санітарних рубок на територіях природних заповідників та інших об’єктах охоронного статусу

 

Збереження лісового покриву — головна умова стійкості живої оболонки планети, що є основою енергетичної бази біосфери. Практично ніякий біотоп не може конкурувати з лісом за таким показником, як видове багатство тварин. Навіть у найбіднішому лісі нараховується від сотень до декількох тисяч видів тварин. Вплив їх на життя лісу дуже різноманітний: вони служать важливою ланкою в ланцюзі кругообігу речовин і енергії; одні з них м’ясоїдні, інші — рослиноїдні або всеїдні (Ян Еник, 1987). Деревина (живі, ті, що відмирають, і відмерлі дерева) надає багатьом тваринам, грибам і рослинам особливе середовище проживання, необхідне для розвитку (Гутовски и др., 2003). Місце проживання, або стація, є специфічним для виду і являє собою сукупність специфічних ресурсів, необхідних для його існування (Хански, 2010). Нас цікавлять, перш за все, сапроксілобіонтні організми, що живуть саме в деревних породах, і найчастіше в старих деревах. Мертві дерева і ті, що відмирають, як показують дослідження останніх років, є ключовим чинником існування великого спектру ксілофільних організмів у всьому світі. Найбільш численними і характерними мешканцями таких стацій є комахи. Від 700 до 1400 європейських видів жуків залежать від деревини, що розкладається, і це становить 17-20% всіх видів європейської фауни (Schuck et al., 2004). У дубових і букових лісах Європи, наприклад, найбільш примітним є великий жук-олень, або рогач, личинки якого розвиваються в трухлявих стовбурах дерев або старих пнях. Очищення лісів від гниючої деревини позбавляє личинок жука-оленя необхідного середовища проживання. Особливості розвитку подібних видів, які охороняються Бернською конвенцією та внесених в регіональні Червоні книги, повинні враховуватися при проведенні практичних заходів на територіях, які охороняються. Список комах, включених до Червоної книги України, та розвиваються в дуплах, сухостої, вітровалі, гниючій деревині, а також в деревині пошкоджених і ослаблених дерев, не такий вже й малий:

1. Бронзівка особлива — Protaetia (Cetonischema) speciosa speciosa, Adams, 1817 (Червона книга…, 2009: 112).

2. Жук-самітник — Osmoderma barnabita, Motschulsky, 1845 (Червона книга…, 2009:113).

3. Жук-олень, рогач звичайний — Lucanus cervus cervus, Linnaeus, 1758 (Червона книга…, 2009: 114).

4. Вусач великий дубовий —Cerambyx cerdo, Linnaeus, 1758 (Червона книга…, 2009:115).

5. Вусач альпійський — Rosalia alpina, Linnaeus, 1758 (Червона книга…, 2009: 116).

6. Морімус темний — Morimus funereus, Mulsant, 1863 (Червона книга…, 2009: 117).

7. Вусач-червонокрил — Келлера Purpuricenus kaehleri, Linnaeus, 1758 (Червона книга…, 2009: 118).

8. Вусач мускусний — Aromia moschata, Linnaeus, 1758 (Червона книга…, 2009: 121).

9. Златка блискуча — Buprestis splendens, Fabricius, 1774 (Червона книга…, 2009: 122).

10. Евритірея золотиста — Eurythyrea aurata, Pallas, 1776 (Червона книга…, 2009: 123).

11. Ковалик Паррейса — Alaus parreyssi, Steven, 1830 (Червона книга…, 2009: 124).

12. Рогохвіст-авгур — Urocerus augur, Klug, 1803 (Червона книга…, 2009: 202).

13. Орусус паразитичний — Orussus abietinus, Scopoli, 1763 (Червона книга…, 2009: 205).

14. Мегариса рогохвостова — Megarhyssa superba, Schrank, 1781 (Червона книга…, 2009: 220).

15. Мегариса перлата — Megarhyssa perlata, Christ, 1791 (Червона книга…, 2009: 221).

16. Горіхотворка велетенська — Ibalia rufipes, Cresson, 1879 (Червона книга…, 2009: 225).

17. Сапіга-полохрум — Polochrum repandum, Spinola, 1805 (Червона книга…, 2009: 226).

18. Дисцелія зональна — Discoelius zonalis, Panzer, 1801 (Червона книга…, 2009: 230).

19. Ксилокопа (Бджола-тесляр) звичайна — Xylocopa (Xylocopa) valga Gerstaecker, 1872 (Червонакнига…, 2009: 264).

20. Ксилокопа (Бджола-тесляр) фіолетова — Xylocopa (Xylocopa) violaceo, Linnaeus, 1758 (Червонакнига…, 2009: 265).

21. Ліометопум звичайний — Liometopum microcephalum, Panzer, 1798 (Червона книга…, 2009: 275).

22. Ктенофора прикрашена — Ctenophora festiva, Meigen, 1804 (Червона книга…, 2009: 277).

23. Ктир велетенський — Satanas gigas, Eversmann, 1855 (Червона книга…, 2009: 278).

24. Пилкоротиця південна — Temnostoma meridionale, Krivosheina & Mamaev, 1962 (Червона книга…, 2009: 280).

25. Красновуска Маккара — Callicera macquarti, Rondani, 1844 (Червона книга…, 2009: 285).

Важливо відзначити те, що деякі види дуже рідкісні і заселяють виключно старі дерева з деревиною, що розкладається. Так, популяція великої і красивої златки Eurythyrea quercus, включеної до Червоної книги Харківської області, може існувати рік за роком за рахунок одного

великого дуба, в деревині якого розвиваються її личинки, незважаючи на те що поруч можуть знаходитися і інші відповідні дерева (Віїу, 2002). Якщо спиляти і прибрати цей єдиний дуб, то популяція виду в даній місцевості опиняється під загрозою знищення. Рідкість більшості таких організмів безпосередньо залежить від господарської діяльності людини, а саме від неконтрольованих і необдуманих рубок лісу. Видалення з місця перебування відмираючих і мертвих дерев являє собою порушення природного балансу і призводить до знищення величезної кількості функціональних зв’язків між організмами, і, в кінцевому підсумку, до вимирання ряду видів. Численні дослідження, присвячені зв’язкам різних організмів з деревиною, вказують на необхідність збільшення кількості мертвої деревини у лісах.

Більшість європейських видів опинилися під загрозою зникнення через порушення природних умов проживання в результаті людського втручання; тому основою програм із збереження видів є охорона природних непорушених біотопів. Вирубка і видалення старих дерев, як стоячих, так і повалених, суперечить цілям охорони природи (Стаття 1 Бернської конвенції). Необхідно заборонити так звані санітарні рубки, через які знищується величезна кількість мікростацій різних організмів, на всіх природоохоронних територіях України.

 

Список використаноЇ літератури

Гутовски Е. М., Бобец А., Павлячик П., Зуб К. Зачем лесу мертвая древесина? — Свебодин: Изд-во «Клуба натуралистов», 2003. — 64 с.

Еник Я. Иллюстрированная энциклопедия лесов. — Прага: Изд-во Артия. 1987. — с. 269-337.

Хански И. Ускользающий мир. Экологические последствия утраты местообитаний. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2010. — 344 с.

Червона книга України. Тваринний світ / [наук. ред. І. А. Акімов]. — Київ: Глобалконсалтинг, 2009. — 624 с.

Bily S. Summary of the bionomy of the Buprestid beetles of Central Europe (Coleoptera, Buprestidae) // Acta Entomologica Musei Nationalis Pragae. — 2002. — Suppl. 10. —

104 pp.

Schuck A., Meyer P., Menke N., Lier М., Lindner M. Forest Biodiversity Indicator: Dead Wood — A Proposed Approach towards Operationalising the MCPFE Indicator // Monitoring and Indicators of Forest Biodiversity in Europa — From Ideas to Operationality. EFI Proceedings. — 2004. — N51. — P. 49-77.

 

Віце-президент Українського ентомологічного товариства,

д .б. н. В. О. Корнєєв, член УЕТ, к. б. н. А. А. Петренко, член УЕТ,

к. б. н. В. Ю. Назаренко, член УЕТ, к. б. н. О. В. Прохоров

 

Експертний висновок щодо негативного впливу санітарних рубок на локальні угруповання

кота лісового Felis sylvestris Sehreber, 1777

 

Вид занесений до II видання ЧКУ (1994). Червоного списку МСОП, CITES, і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції (список II).

Однією з основних причин змін чисельності є скорочення площ старих листяних лісів, зокрема дібров. Нами також неодноразово зареєстровано факти загибелі та розорення виводків, що знаходились у звалищах хмизу, під час його вивезення, зокрема на території Вінницької області. Також свійські пси, що нерідко перебувають у лісовому масиві разом з людьми під час проведення рубок, є поширеним фактором загибелі особин кота лісового.

Ще одним важливим фактором, що впливає на успішність розмноження є наявність старих дуплистих дерев, що найчастіше слугують для влаштування виводкових камер та сховищ для денного відпочинку.

Вид знаходиться у списках фауни значної кількості заповідників та національних природних парків Карпатського регіону та території долини Дністра. Тож, на мою думку, проведення санітарних рубок на територіях з режимом вищого рівня заповідання має негативний вплив на успішність розмноження кота лісового та збереження популяції виду загалом.

 

ЛІтература

Шквыря М. Подольская популяция лесного кота в Украине Вестник зоологии, 44(3): 279 280. 2010

Роженко М. В. Про сучасні знахідки лісового кота (Felis silvestris) в пониззі ріки Дністер Вестн. зоологии. 2000. — 34. № 6. — С. 80.

Ткачук Ю.Б. О современных находках лесного кота на Буковине, Вестн, зоологии. 2000. — 34. № 6. С. 80.

Шквыря М. Г., Сагайдак А. В., Тищенко В. Н. Находки лесного кота. Felis silvestris (Carnivora, Felidae), в Винницкой области (Украина) // Вестн. зоологии. 2009. — 43. № I. С. 68.

Червона книга України. Тваринний світ За ред. I. Д. Акімова. Київ. Глобалконсалтинг, 2009. 545 с.

 

К.б.н. М. Шквиря

Експертний висновок щодо шкідливого впливу санітарних рубок на ентомофауну природних заповідників та заповідні зони інших об’єктів природно-заповідного фонду

В лісових заповідниках та багатьох національних природних парках України мешкає значна кількість рідкісних та зникаючих видів

комах, зокрема, занесених до списку Бернської конвенції (Osmoderma eremita, Lucanus cervus, Cerambyx cerdo, Rosalia alpina) та Червоної книги України (2009) — тіж самі види та Aromia moschata. Вищезазначені види екологічно пов’язані зі старими, дуплястими та всихаючими листяними деревами. Так, у Карпатському біосферному заповіднику мешкає Osmoderma eremita, Lucanus cervus, Cerambyx cerdo, Rosalia alpina (Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. Київ, Інтерекоцентр, 1997: 277-278; Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Киев, Наукова думка, 1988: 120), у Поліському природному заповіднику — Lucanus cervus (Є.О.Воробйов. Комахи Поліського природного заповідника, що потребують охорони. У кн.: «Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України. Збірник наукових праць». Київ, 2005: 16), у природному заповіднику «Медобори» — Lucanus cervus та Aromia moschata (Різун В.Б., Коновалова І.Б., Яницький Т.П. «Рідкісні і зникаючі види комах України в ентомологічних колекціях Державного природознавчого музею». Львів, 2000: 15), у Дніпровсько-Орільському природному заповіднику — Lucanus cervus та Aromia moschata (Бригадиренко В.В. К фауне охраняемых насекомых Днепропетровской области. У кн.: «Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України. Збірник наукових праць». Київ, 2005: 7-8; «Червона книга Дніпропетровської області». Дніпропетровськ, 2011: 112, 116). Lucanus cervus відомий також з національного природного парку «Вижницький» (Червона книга Буковини. Тваринний світ. Том 1. Чернівці, 2002: 41), національного природного парку «Прип’ять-Стохід» (Національний природний парк «Прип’ять-Стохід». Тваринний світ. Київ, 2010: 30), Ічнянського національного природного парку (Вовк Д.В., Шешурак П.Н., Назаров Н.В. К изучению пластинчатоусых жуков Ичнянского національного парка (Черниговская область, Украина). У кн.: VIII з’їзд ГО «Українське ентомологічне товариство». 26-30 серпня 2013 р. Київ, 2013: 29), Пирятинського національного природного парку (Проценко Ю.В., Горобчишин В.А. «К энтомофауне Пирятинского национального парка». У кн.: VIII з’їзд ГО «Українське ентомологічне товариство». 26-30 серпня 2013 р. Київ, 2013: 131). Aromia moschata відома також з Шацького національного природного парку (Зінченко О.П., Сухомлин К.Б. «До вивчення ентомофауни Шацького національного природного парку». У кн.: VIII з’їзд ГО «Українське ентомологічне товариство». 26-30 серпня 2013 р. Київ, 2013: 54), природного заповідника «Розточчя» («Рідкісні види тварин Львівської області». Львів, 2006: 50) та національного природного парку «Прип’ять-Стохід» (Національний природний парк «Прип’ять-Стохід». Тваринний світ. Київ, 2010: 30-31).

Винищення старих, дуплястих та всихаючих листяних дерев під час рубок призводить до знищення екологічних ниш як вищезазначених рідкісних та зникаючих видів, які охороняються Бернською конвенцією

та Червоною книгою України, так і до зникнення чи критичного зменшення чисельності багатьох видів комах-ксилобіонтів (комах, які розвиваються виключно у деревині) і, як наслідок, суттєвого зменшення біорозмаїття у лісах, у яких такі рубки мають місце, що категорично суперечить цілям охорони природи в Україні взагалі, головна ціль якої — збереження усього наявного біорозмаїття на теренах України (комахи складають найголовнішу частину усього біорозмаїття суходолів). Тому з природоохоронної точки зору ми повинні запобігати вилученню старих, дуплястих та всихаючих дерев з лісів України взагалі. Вилучення таких дерев на територіях заповідників та природних парків двічі неприпустимо: знищується екологічна ніша багатьох видів комах та інших безхребетних, а також грибів та рослин, що призводить до вагомого зменшення біорозмаїття територій, а серед видів комах, які гинуть під час санітарних та інших рубок старих, дуплястих та всихаючих дерев, гинуть також і види, прямо захищені «Бернською конвенцією» (Osmoderma eremita, Lucanus cervus, Cerambyx cerdo, Rosalia alpina) та Червоною книгою України (вищезазначені види та Агоmіа moschata). Санітарні рубки лісу та зменшення кількості старих дерев зазначається головною причиною зникнення вищезазначених видів у Червоній книзі України (2009: 113, 114, 115, 116), у низці регіональних Червоних книг (Червона книга Буковини. Тваринний світ. Том 1. Чернівці, 2002; Червона книга Харківської області. Тваринний світ. Харків, 2013; «Червона книга Дніпропетровської області». Дніпропетровськ, 2011) та у низці наукових публікацій (Рошко В.Г. «Распределение пластинчатоусых жуков в вертикально-растительных поясах Закарпатья и некоторые особенности влияния на них антропогенного фактора». У кн.: Вопросы охраны и рационального использования растительного и животного мира Украинских Карпат. Сборник. Ужгород, 1988: 105-106).

На територіях багатьох національних природних парків незначні за площею ділянки заповідної зони відокремлені одна від одної значними по площі ділянками регулюємої рекреації, у яких проводяться ті чи інші лісотехнічні заходи, у результаті яких можуть бути винищені старі дуплясті та всихаючі дерева. Але наявність таких дерев поза ділянок заповідних зон дуже важлива, бо такі дерева слугують для багатьох відносно слабо мігруючих комах також і так званими «екологічними коридорами» поміж ділянок заповідних зон, що дуже важливо з точки зору забезпечення стабільності популяцій видів-ксілобіонтів, яка не можлива без обміну генетичним матеріалом між невеликими колоніями рідкісних комах, які ще місцями збереглися на ділянках заповідних зон.

Таким чином, винищення старих, дуплястих та всихаючих дерев та вивезення з місць їх природного перебування лежачих мертвих стовбурів дерев, відпавших гілок та інших рослинних останків, особливо

на природоохоронних територіях, не відповідає цілям (стаття 1) Бернської конвенції (1979 р.) і є грубим порушенням статті 6 Бернської конвенції та положень Червоної книги України. Для ліквідації цих порушень необхідна заборона санітарних рубок не лише у заповідних зонах природоохоронних територій, а й у зонах регулюємої рекреації національних парків та у буферних зонах біосферних заповідників.

К.б.н. Ї Плющ

Експертний висновок щодо негативного впливу санітарних рубок на флористичне різноманіття

Для заповідних лісових екосистем України санітарні рубки є надзвичайно шкідливими, оскільки порушують стан екологічної рівноваги в них. До лісових екосистем приурочено понад 60% рідкісних та зникаючих видів рослин, внесених до Червоної книги України (2009 p.). Зменшення повноти насаджень і, як результат цього, різкі зміни в режимі освітлення призводять до деградації популяцій рідкісних та зникаючих видів. Особливо небезпечними є санітарні рубки для популяцій рідкісних видів Diphasiastrum complanatum (L.) Holub., Diphasiastrum tristachyum (Purch) Holub., Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub., Huperzia selago (L.) Bernh ex Schrank et Mart, Botrychium matricarifolium A. Br. ex Koch., Pinus cembra L., Galanthus elwesii Hook, f., Galanthus nivalis L., Galanthus plicatus M. Bieb., Leucujum vernum L., Crocus heuffelianus Herb., Erythronium dens-canis L., Fritillaria Montana Hoppe, Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, Cephalanthera rubra (L.) Pich, Cypripedium calceolus L., Lunaria rediviva L, Linnaea borealis L., Euonymus nana M. Bieb., Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch, Quercus cerris L., Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv., Sorbus torminalis (L.) Crantz., Atropa belladonna L., Scopolia carniolica Jacq., Staphylea pinnata L., Daphne cneorum L., Daphne Sophia Kolen. Проведення санітарних рубок призводить не лише до деградації, а й до повної елімінації популяцій зазначених видів.

На вивільнені внаслідок санітарних рубок екологічні ніші іде інтенсивна інвазія адвентивних видів рослин Robinia pseudoacacia L., Amorpha fruticosa L., Caragana fruticosa Pali., Quercus rubra L., Acer negundo L., Solidago canadensis L., Solidago virgoaurea L., Impatiens parviflora DC., Stenactis annua (L.) Cass., та інших видів,які витісняють рідкісні види з їх місцезростань.

В цілому,санітарні рубки вкрай негативно впливають на стан флористичного різноманіття на природно-заповідних територіях. їх проведення є грубим порушенням Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція).

Санітарні рубки можуть мати місце лише у випадку масового розмноження короїдів (Ipidae, Scotylidae), коли утворюються осередки зараження та катастрофічного відпаду хвойних дерев, що становлять небезпеку для оточуючих деревостанів. Проведенню таких рубок мас передувати екологічна експертиза з участю вчених-екологів.

Д.б.н. В. Мельник

Експертний висновок щодо негативного впливу санітарних рубок на фауну кажанів у заповідних територіях

Фауна рукокрилих України включає 26 видів рукокрилих. Всі вони занесені до Червоної книги України (2009), а також мають охоронний статус відповідно до міжнародних угод, підписаних Україною (Бернської конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі (Додаток II та один вид у Додатку III), Боннської Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Додаток II) та Угоди EUROBATS про збереження популяцій європейських видів кажанів (Список видів)).

Рукокрилі — група тварин, які залежать від наявності відповідних сховищ, зокрема сховищ деревинного типу (дупла, порожнини під корою, тріщини). Використання такого типу сховищ зареєстровано для 17 видів рукокрилих фауни України. Це (в алфавітному порядку назв українською): вечірниця велетенська — Nyctalus lasiopterus, вечірниця мала — Nyctalus leisleri, вечірниця руда — Nyctalus noctula, лилик двоколірний — Vespertilio murinus, лилик поздний — Eptesicus serotinus, лилик північний — Eptesicus nilssonii, нетопир лісовий — Pipistrellus nathusii, нетопир-карлик — Pipistrellus pipistrellus, нетопир-пігмей — Pipistrellus pygmaeus, нічниця Брандта — Myotis brandtii, нічниця водяна — Myotis daubentonii, нічниця довговуха — Myotis bechsteinii, нічниця ставкова — Myotis dasycneme, нічниця війчаста — Myotis nattereri, нічниця вусата — Myotis mystacinus, вухань бурий — Plecotus auritus, широковух європейський — Barbastella barbastellus (Абелєнцев, Попов, 1956; Сологор, 1973; Лихотоп и др., 1990; Ткач и др., 1995; Годлевська, 2006; Гащак та ін., 2009). Всі ці види представлено на території природно-заповідного фонду України (Тищенко, 2003; Пегрушенко та ін., 2002; Влащенко, 2005; Бучко та ін., 2011; Влащенко та ін., 2012; Годлевська, неопубл.; інші).

Зменшення віку лісів, скорочення їх площі визнано одною з причин скорочення чисельності дендрофільних видів Європи. Відмічено, що чим більше вік дерев, тим важливіше вони для рукокрилих — у зв’язку з наявністю в них великої кількості порожнин, які є потенційними сховищами тварин (Hutson et al., 2001). При чому, для видів, які використовують сховища у деревах характерна зміна сховищ протягом сезону. Тобто важливою для таких видів є наявність не окремих дерев , а масивів лісу зі значною кількістю дуплястих та / або

сухостійних дерев. Для низки видів показано їх прив’язаність до дуплястих сухостійних дерев (наприклад Russo et al., 2004; Russo et al., 2005). Для одного з лісових національних парків Україні (НПП «Гомільшанські ліси») показано, що середній вік дерев, які використовують руді вечірниці в якості сховищ, складає 93,4±5 років. При цьому, середній вік дерев з дуплами, які займають материнські (виводкові) колонії цього виду є ще вищим — 112±5 років (Влащенко, 2005).

Таким чином, знищення дуплястих або сухостійних дерев, зокрема в ході санітарних рубок на території природних заповідників і національних природних парків, призводить до знищення сховищ рукокрилих, а, відповідно, до погіршення умов існування цих тварин. Це є порушенням законів України «Про Червону книгу», «Про Природно-заповідний фонд» і статей міжнародних договорів, підписаних Україною: ст. 6 Бернської конвенції, ст. 3 Угоди EUROBATS, ст. 4 Боннскої конвенції.

К.б.н. О. Годлевська

Експертний висновок щодо негативного впливу санітарних рубок на орнітофауну заповідників

У лісових та гірських заповідниках України, зокрема у «Горганах», Дніпровсько-Орельському, Канівському, Карпатському, «Медобори», Поліському, Рівненському та Черемському мешкає 35 видів птахів, що занесено у Список 2 Бернської конвенції. Це — лелека чорний (Ciconia nigra), глушець (Tetrao urogallus), журавель сірий (Grus grus), пугач (Bubo bubo), совка (Otus scops), сич волохатий (Aegolius funereus), сич хатній (Athene noctua), сичик-горобець (Glaucidium passerinum), сова сіра (Strix aluco), крутиголовка (Jynx torquilla), жовна зелена (Picus viridis), жовна сива (Picus canus), жовна чорна (Dryocopus martius), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел сірійський (Dendrocopos siriacus), дятел середній (Dendrocopos media), дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos), дятел малий (Dendrocopos minor), дятел трипалий (Picoides tridactylus), волове очко (Troglodytes troglodytes), мухоловка строката (Ficedula hypoleuca), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), мухоловка мала (Ficedula parva), мухоловка сіра (Muscicapa striata), горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), гаїчка болотяна (Parus palustris), гаїчка-пухляк (Parus montanus), синиця чубата (Parus cristatus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця біла (Parus cyanus), синиця велика (Parus major), повзик (Sitta еигораеа), підкоришник звичайний (Certhia familiaris) та підкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla) (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9).

Перераховані вище сови, дятли, синиці, горихвістка, мухоловки, підкоришники та повзик облаштовують свої гнізда у старих дуплистих деревах, що всихають. Такі дерева цілеспрямовано вирубують під час вибіркових та суцільних санітарних рубок, що є грубим порушенням

статті 6 Бернської конвенції, яка забороняє знищення місць виведення молоді цих видів птахів (8).

Під час очищення лісу від хмизу також відбувається руйнування місць помешкання таких видів птахів як волове очко, який будує гнізда у купах хмизу на землі, і це також порушує статтю 6 Бернської конвенції, яка забороняє знищення місць гніздування та виведення молоді цього виду (8).

Під час санітарних рубок порушуються місця виведення потомства лелеки чорного.

Так, у 2002 році під час суцільної санітарної рубки лісу у кварталі 2 Сирницького лісництва Поліського заповідника дерево, що було зрубано, впало та збило гніздо лелеки чорного. У Свитязькому та Путивльському лісництвах Шацького національного парку (1986, 1987) під час санітарних рубок було зрубано окремі дерева, що знаходились поруч із деревом, де розміщувалось гніздо чорного лелеки, внаслідок чого чорні лелеки припинили гніздування та вирощування пташенят (2). Усі такі дії також порушують статтю 6 Бернської конвенції, що забороняє знищення місць гніздування та виведення потомства цього птаха.

Знищення під час санітарних рубок лісових біотопів як таких залишає без місць гніздування та мешкання такі види птахів як глушець, журавель сірий та пугач, що також є грубим порушенням статті 6 Бернської конвенції, що забороняє знищення місць виведення потомства цих видів птахів (8).

Подібна ситуація зі знищенням місць гніздування зазначених вище видів птахів, що занесені до Списку 2 Бернської конвенції, має місце і в лісових природних національних парках України. У заповідних зонах, а особливо у зонах регульованої рекреації національних природних парків проводяться суцільні та вибіркові санітарні рубки, очищення лісу від захаращеності, у результаті чого знищуються дерева, що всихають, а також дуплисті дерева, які є місцем помешкання для дуплогніздних птахів, а також чорного лелеки, що є порушенням статті 6 Бернської конвенції (2, 8. 10).

 

ЛІтература

1. Заповідники і національні парки України, 1999, Київ, Вища школа, 232 стр.

2. Бумар Г. Горбань I., 2004. Біологія гніздування чорного лелеки Ciconia nigra L. на Поліссі, Вісник Львівського університету, сер. Біол., вип. 37, стр. 159-168.

3. Годованець Б.Й., 1996. Сучасний стан фауни птахів Карпатського біосферного заповідника, Заповідна справа в Україні, № 2, стр. 36-42.

4. Грищенко В.М., Лопарев С.О., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д., 1998. Птахи Червоної книги України у Канівському

заповіднику та його околицях, Заповідна справа в Україні, № 1, стр. 70-75.

5. Капелюх Я.І., Гузій А.І., 2000. Орнітофауна заповідника «Медобори», Заповідна справа в Україні, № 1-2, стр. 59-67.

6. Киселюк О.І., Годованець Б.Й., 2000. Хребетні природного заповідника «Горгани», Заповідна справа в Україні, № 1-2, стр. 35-41.

7. Бумар Г.Й., Попович С.Ю., 2001. Сучасні проблеми збереження екосистем Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцесій, Заповідна справа в Україні, № 2, стр. 59-61.

8. Фауна України: охоронні категорії (довідник) 2010, укл. О. Годлевська, І. Парнікоза та ін., Київ, 80 стр.

9. Грищенко В.М., 2008. Зміни у фауні та населенні птахів Канівського заповідника та його околиць. Заповідна справа в Україні, № 1, стр. 41-44.

10. Дейнека А.М., Бандерич В.Я. та інші, 2008. Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Тваринний світ. Львів, Сподом, 184 стр.

 

К.б.н. Н. Атамась

 

Более подробно об экологическом вреде рубок в обьектах ПЗФ смотри новую  книгу Вл.Борейко и Г. Левина, :

Санитарные рубки в обьектах ПЗФ. Экологический вред и противозаконный вид деятельности, К., КЭКЦ, 132 стр.

http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2016/04/int_sanitarnie_rubki_2016.pdf

 

 

Пресс-служба КЭКЦ

09.10.2016   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости