Екоконтроль: залишилися ріжки та ніжки. Чи можна його відродити?

Екоконтроль: залишилися ріжки та ніжки. Чи можна його відродити?

Почну зразу з основного – що робити, аби навести лад у охороні довкілля. Бо раптом комусь стане нецікаво і він/вона не дочитає до кінця:

2. Злити всі сім відомчих природоохоронних інспекцій в одну потужну і незалежну екоінспекції (це співпадає з концепцією реформи, яку хоче впровадити О. Семерак ОЛ)

3. Внести зміни до Кримінального кодексу України, повернувши інститут конфіскації «антибраконьєрських» статей. Внести правки до Кодексу України про адміністративні правопорушення, збільшивши штрафи за всіма екологічними статями в 10 разів.

4. Внести зміни до Закону «Про прокуратуру», відновивши прокуратурі функції загального нагляду, а також відновивши діяльність природоохоронних прокуратур.
5. Внести зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», надавши можливість контролюючим органам проводити позапланові перевірки з будь-яких звернень фізичних та юридичних осіб, і без узгодження зі своїм центральним органом.
6. Припинити антиконституційну практику введення мораторіїв на перевірки суб’єктів господарювання.
7. Відновити обласні управління Мінприроди України та районні екоінспекції.
8. Внести зміни до Закону «Про судовий збір», зменшивши судовий збір за подачу судових адміністративних позовів до початкової величини — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
9. Внести зміни до Цивільного кодексу України, повернувши тривалість позовної давності до первісної — 10 років.

Рейдова група ДОП Київського університету затримує браконьєра на р. Стугна. 1986

Рейдова група ДОП Київського університету затримує браконьєра на р. Стугна. 1986

Стаття написана не мною – прізвище автора в кінці. Я її лише переклав та відредагував. Ну й не зміг утриматися від власних ремарок та уточнень – оскільки як і багато інших природоохоронних активістів брав безпосередню участь у кампаніях на захист системи екологічного контролю, не раз про це писав («Хто проконтролює контролера»«Хто відповідає за довкілля»«Як запобігти новим катастрофам», «Кому захищати довкілля»).

А ще раніше, у студентські часи, мав посвідчення громадського інспектора охорони природи Українського товариства охорони природи, громадського рибінспектора, громадського мисливського інспектора. Й разом з хлопцями з Дружини охорони природи Київського університету побував у багатьох рейдах проти браконьєрства.

Олег Листопад.

Хроніки нищення екоконтролю. 2007-2017

На початку 1990-х років в Україні було створено досить непоганий державний екологічний контроль, який здійснювали екологічна, рибна, водна, санітарна, лісова, мисливська, а також певною мірою пожежна, ветеринарна і будівельна інспекції (служби). Щоправда, цей контроль страждав відомчістю, низькою кваліфікацією кадрів, корупцією тощо, але, тим не менше, працював, і доволі ефективно.

Але наразі державний контроль практично знищений.

Нищення проводилося і проводиться під виглядом «лібералізації», «захисту» бізнесу від «зайвих» перевірок і «боротьби» з корупцією з боку контрольних органів. Насправді все це робиться для: 1) організації ще більших поборів і 2) захисту напівкримінального бізнесу від контролю з боку держави і суспільства. В результаті держава практично перестало виконувати свою функцію щодо захисту населення від пожеж, хвороб, антропогенних катастроф і забруднення навколишнього середовища (Точніше – перестала працювати над запобіганнями цим явищам та карати винних у виникненні цих явищ. ДСНС ще так-сяк працює. – О.Л.). Подібна ситуація вигідна тільки кримінальним елементам, які з ще більшим завзяттям продовжують красти природні ресурси і продавати їх за кордон, наживаючи на цьому мільярдні статки. Це стосується лісу, риби, чорнозему, бурштину, вугілля, нафти та інших корисних копалин.

Олігархат, який очолював або зараз очолює країну, знищуючи державний екологічний контроль, захищають насамперед свої бізнес-інтереси, а не інтереси громадян своєї країни. Все це відбувається в першу чергу через те, що досі не виконано одну з головних вимог суспільства — відділення бізнесу від влади.

Рейдова група ДОП Київського університету затримує браконьєра на р. Стугна. 1986
Дружина охорони природи Київського університету перед рейдом з припинення торгівлі первоцвітами. 1985. Ми склади кілька десятків протоколів, вилучили сотні тисяч первоцвітів. Екологічний контроль тоді працював краще

Етапи великої зачистки

2007 рік

Знищення державного екологічного контролю почалося ще в 2007 році. Ющенко підписав закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким в ст. 6 була введена абсурдна норма: якщо раніше обласні екоінспекції або рибінспекціі відразу здійснювали позапланову перевірку бізнесових структур за скаргою народного депутата, держструктури, громадської організації або фізичної особи (громадянина), то тепер інспекції мали звертатися до Києва, в свою центральну службу за дозволом на проведення перевірки (16). На це витрачався й витрачається зараз в середньому місяць. Тому якщо громадська екологічна організація помічала незаконну рубку лісу в якомусь лісгоспі, то коли туди через місяць приїжджали екологічні інспектори, порубників вже й слід холов.

Дружина охорони природи Київського університету перед рейдом з припинення торгів

Руїна екоконтролю вигідна таким персонажам як во голови Держлісу Х. Юшкевич (зліва). На фото: пікет громадськості проти нищівної для лісу та заповідної справи політики ДАЛР

Ще більший абсурдними були зміни щодо планових перевірок. Держінспекцію зобов’язали попереджати суб’єкт перевірки за 10 днів до початку перевірки (напевно, для того, щоб вона могла підготуватися й приховати всі недоліки та «накрити поляну») (16). (Цікаво, що свого часу профспілки просили прем’єр-міністра Юлію Тимошенко скасувати цю норму. Вона пообіцяла, але – не виконала обіцянку. О.Л.)

У 2016 році Держекоінспекція України провела 80 планових перевірок. Користі від них було мало, оскільки завчасно попереджені суб’єкти перевірок до них підготувалися і приховали усі сліди порушень. І тепер живуть спокійно – наступна перевірка прийде не скоро. Адже, забігаючи наперед, зазначу, що згідно з останніми змінами до законодавства (Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», від 03.11.2016 № 3153), тепер суб’єкт господарювання можна перевірити лише раз у два роки, тоді як раніше – можна було раз на рік (16, 11).

2011 рік

Від браконьєрів качок рятує тільки переліт на міські озера та в заповідники. ДЕІ

Від браконьєрів качок рятує тільки переліт на міські озера та в заповідники. ДЕІ їх захистити не може

З приходом до влади Януковича ситуація з державним екологічним контролем ще більше погіршилася. У 2011 ним був підписаний закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства». Яким до ст. 268 Цивільного кодексу були внесені дуже небезпечні зміни. Якщо раніше звертатися до суду щодо захисту своїх прав можна було протягом 10 років від моменту порушення прав, то після правки – протягом лише трьох років (8). Що дозволило можновладцям — великим чиновникам, олігархам, депутатам і т.п. без оглядки на правосуддя дерибанити ліси, узбережжя озер і морів, водоохоронні зони річок, парки, курорти, об’єкти природно-заповідного фонду, пам’ятки культури під свої дачі і мисливські угіддя. Ніхто не звернувся до суду з приводу цих дерибанів протягом трьох років — значить олігарх буде спокійно жити на своїй дачі в заповідніку.

2012 рік

Ще більшої шкоди екологічному контролю Янукович завдав в рамках так званої «адміністративної реформи», коли були закриті районні та міжрайонні екологічні інспекції, а законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», були ліквідовані обласні управління Мінприроди України (4).

Фахівці-екологи були викинуті на вулицю, найважливіші матеріали екологічних моніторингів здані в архів, обладнання та техніка пішли з молотка. Замість облуправлінь Мінприроди України при обласних держадміністраціях були створені нечисленні департаменти чи управління, що підпорядковуються безпосередньо голові ОДА і стали ще залежнішими від місцевої влади.

Даний законопроект був в терміново підготовлений Мін’юстом та внесений до Верховної Ради представником Президента у Верховній Раді нардепом Ю. Мірошниченко. Законопроект мав масу небезпечних для справи охорони природи статей, чимало грубих помилок та відвертих «ляпів». Так, практично зупинялося ведення Червоної книги, лісники та екологічні інспектори були позбавлені права складати протоколи на браконьєрів, новим управлінням екології не передавались повноваження з ведення природно-заповідного фонду тощо

На жаль, суспільство практично не відстежує подібні шкідливі законопроекти і ніяк не чинить їм спротив… (скорочено)

…Ні Мінприроди України, яку позбавляли обласних управлінь, а отже, й можливості ефективно працювати, ні громадські екологічні організації та ЗМІ (за дуже рідкісним винятком) не боролися проти цього проекту.

(громадські організації активно писали листи до усіх гілок влади, зокрема, чимало підписів під такими листами зібрала група «Печеніги» під керівництвом Сергія Шапаренка. Критичний аналіз законопроекту зробила НУО «ЕкологіяПравоЛюдина». Круглий стіл у ВР за участі Ю. Мірошніченка організувала «МАМА-86». Але проблема полягала у тому, що влада принципово не йшла на повне скасування законопроекту. Проте Мірошніченко після нашого з Борейком та Сергієм Межжеріним візиту до нього погодився прибрати із тексту відверті дурниці та обговорити можливість компромісу щодо низки принципових пунктів. На жаль, ніхто з колег з громадського руху не зголосився узятися за цю роботу, і нам з Борейком довелося самим готувати порівняльні таблиці, ходити на наради до Мірошніченка, домовлятися про компромісні формулювання статей тощо. Так, багато хто з колег висловив цікаві пропозиції у листах, але Мірошніченко їх не читав. А круглий стіл відбувся вже після дедлайну для подачі пропозицій до законопроекту. ОЛ)

Добре хоч, що Ю. Мірошниченко пішов на контакт, і нам з журналістом-екологом Олегом Листопадом та зоологом Сергієм Межжеріним вдалося врятувати Червону книгу, залишити за лісниками і екоінспекторами право складати протоколи на браконьєрів. Але домогтися головного — захистити обласні управління Мінприроди від закриття — ми виявилися не в силах.

2014

ДЕІ Чорного моря ніяк не прореагувала на засипку прорви між Тузлівськими лиманам

ДЕІ Чорного моря ніяк не прореагувала на засипку прорви між Тузлівськими лиманами та морем, чим прирікла кефаль на вимирання. 2015

Однак справжня вакханалія почалася в 2014 з приходом до влади А. Яценюка, А. Абромавічуса. Саме з подачі Яценюка-Абромавічуса в 2014 влада пішла на цинічний антиконституційний крок: двічі — в липні 2014 року і грудні 2014 прийняла закони, які заборонили з серпня 2014 по липень 2015 р практично всім контролюючим органам України, в тому числі і органам екологічного контролю, проводити перевірки об’єктів господарювання (17, 18, 19, 20). Не зробили виняток навіть для Атоменергонадзору. І це в країні, яка пережила Чорнобиль!

Проте, мораторій не поширювався на Державну фіскальну службу і Державну фінансову інспекцію, які спеціалізуються на «вибиванні» грошей через нескінченні перевірки. Більш того, «такси» при Яценюкові стали вищими.

Апологети мораторіїв запевняли, це потрібно для боротьби з корупцією. Але чому тоді не були зупинені перевірки з боку не менш корумпованих міліції, прокуратури, чому не були розформовані продажні суди, на адресу яких теж повсякчас лунають обвинувачені в корупції?

З корупцією слід боротися не закриттям перевірок. Перевірки повинні стати прозорими, за участю ЗМІ та громадськості, їх результати повинні публікуватися на сайтах контролюючих органів. Але цього зроблено не було.

Щоб протягнути мораторій, Яценюк вчинив хитро: в назвах законопроектів не було ні слова про те, що забороняються перевірки. Судіть самі: «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 р.», «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (17, 18).

Зайняті дебатами щодо Держбюджету, багато депутатів, в запалі парламентських баталій, і не звернули уваги на закладені в ці закони «міни». А коли звернули, було вже пізно. Порошенко закони підписав.

Саме ці закони призвели до жахливої ​​пожежі на нафтобазі в Василькові в червні 2015 року (20), а також масових пожеж в Чорнобильській зоні і горіння торфовищ влітку-восени 2015. (скоріше, усе ж не саме ці закони, а той загальний бардак у охороні довкілля, який на цей момент вже процвітав через системне нищення екоконтролю і екоуправління ОЛ).

Позбавлення НУО та народних депутатів права на скарги

Однак злодіяння Яценюка-Абромавічус полягають не тільки в тому, що на цілий рік через мораторій на перевірки громадяни України були позбавлені свого конституційного права на безпечне довкілля, а держава самоусунулася від свого обов’язку захисту цього екологічного права. В тому ж 2014 вони провели ще один антиконституційний закон — №1600-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання» (9). Цим Законом, по-перше, було внесено зміну до ст. 6 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Якщо раніше позапланові перевірки та ж екологічна інспекція могла проводити як за скаргою держструктур, громадських організацій, народних депутатів, так і приватних осіб, то тепер тільки за заявами приватних осіб (9). (Таким чином було зв’язано руки громадським організаціям. Цікаво, що небезпеки цієї новації не розуміють уповноважені Мінприродою розробники нової системи, про що свідчить дискусія під час конференції з обговорення результатів Громадської оцінки екополітики ОЛ)

і як довести, що нищення таких фантастичних краєвидів порушує мої екологічні пра
і як довести, що нищення таких фантастичних краєвидів порушує мої екологічні права?
Тепер приватна (фізична) особа повинна в своїй заяві довести, що її «законні» права порушені. А це буває дуже непросто, зважаючи на відсутність чітких законодавчих понять того, що таке екологічні права громадян. Наприклад, якщо я живу в Києві, то які мої «законні» права порушуються при браконьєрських рубках в Карпатах? Хоча я вважаю, що – порушуються.

Якщо НУО – це колектив, це структура, яка має певні можливості, то фізичні особи, тобто громадяни, особливо на периферії, — незахищені. І бояться писати скарги до контролюючих екологічних органів аби не потрапити під гарячу руку браконьєрам та кримінальному бізнесу.

Ситуація з цією правкою до того ідіотська, що тепер навіть міністр екології, якому підпорядкована екоінспекція, не може її змусити провести позапланову перевірку.

Цим же законом № 1600-VII до Адмінкодексу внесені стаття 166-21, яка карає екоінспекторів і інспекторів інших контролюючих органів за порушення порядку проведення перевірок штрафом в 1700-2250 гривень. Це при тому, що штрафи за антибраконьєрські статті складають в середньому 51-170 гривень. (3).

Тому, якщо раніше інспектора аби порушник не вийшов сухим з ​​води ще ризикували починати позапланову перевірку у надії отримати «добро» центру заднім числом, то тепер — бояться.

Громадський рибінспектор, член Дружини охорони природи (ДОП) Київського універси
Громадський рибінспектор, член Дружини охорони природи (ДОП) Київського університету Вадим Кририлюк затримує браконьєра, який стріляв щуку з гвинтівки під час нересту. 1986

Начальник Державної екологічної інспекції в м. Києві В. Павленко з тривогою пише народним депутатам України: «Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади Здійснення державного Нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є:

— Подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного, нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажаннням;

— Обгрунтоване звернення фізичної особи про Порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

Позаплановій захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності дозволу з

центрального органу виконавчої влади на його проведення. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом.

Враховуючи вищевикладене, у державної екологічної інспекції у м. Києві відсутні можливості для оперативного реагування на порушення природоохоронного законодавства » (10).

Члени ДОП нищать реквізовані під час рейду сітки. 1987.Зараз реквізувати браконь
Члени ДОП нищать реквізовані під час рейду сітки. 1987.Зараз реквізувати браконьєрські знаряддя — проблема з проблем
Цікаво, що руйнування державного контролю відбулося тишком-нишком. Українські ЗМІ, громадські організації, та й самі народні депутати (за рідкісним винятком) не звернули на це злодіяння ніякої уваги. Так, коли в грудні 2014 планувалося продовжити мораторій на перевірки, і депутати вже проголосували закон, ми з Державною екологічною інспекцією України терміново організували прес-конференцію, однак вона провалилася, оскільки ніхто з журналістів на неї не прийшов.

Прокуратуру виводять з гри

2014 став дійсно «чорним» для екологічного контролю в Україні. Крім усього іншого законом «Про прокуратуру» було завдано удару по екологічним функціям прокуратури (7). Прокуратура втратила право загального нагляду, а спеціалізовані природоохоронні прокуратури, які були одними з найефективніших органів у системі державного екологічного контролю України, взагалі були закриті (7, 13, 14).

Це значна втрата. Наприклад, завдяки функціонуванню загального нагляду Київському еколого-культурному центру за підтримки Генпрокуратури в 2012-2013 вдалося скасувати понад десять незаконних Положень про заповідники.

У 2007, відреагувавши на наше звернення, Генеральна прокуратура змусила Мінприроди та Держкомлісгосп скасувати незаконні Положення про селекційний відстріл зубрів, таким чином захистивши українських зубрів від повного знищення в Україні (6). Сьогодні захистити зубрів таким шляхом було би неможливо.

П. Порошенко заявив, що тепер громадянам і НУО за справедливістю потрібно звертатися в суд або профільні контролюючі держоргани (14). Однак, як бути, якщо профільні контролюючі держоргани, як, наприклад, Мінприроди та Держкомлісгосп, самі порушують закон (як у випадку з незаконним комерційним відстрілом зубрів), а судові збори той же Порошенко значно збільшив (див «2015 рік»)? (5).

2015 рік

Президент П. Порошенко підписав ще один Закон, що звужує можливості екологічного контролю, не тільки державного, а й громадського, шляхом обмеження доступу до правосуддя. Якщо раніше судовий збір за подачу немайнового позову до Адміністративного суду першої інстанції коштував близько 200 грн., то згідно із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», судовий збір збільшився в 7 разів і склав близько 1400 грн . (5). А щоб подати апеляцію або касацію – ще дорожче (5).

Київський еколого-культурний центр разом з ЕкоПраво-Київ протягом останніх 7 років вели на захист природи близько 50 судових баталій, з яких 40 виграли. Серед відповідачів — Кабмін, Державне управління справами президента, НАНУ, Мінприроди, Держлісагентство, Мінагрополітики. Щорічно ми вели 4-6 судових справа, сплачуючи невеликий судовий збір. Тепер, у зв’язку з новими розцінками судового збору, вести таку кількість судових справ на захист природи ми не зможемо через фінансові проблеми.

Ще гірша ситуація складається для контролюючих державних органів — тієї ж прокуратури, екоінспекції, рибінспекції, в бюджетах яких не закладені такі великі суми на оплату судових зборів, в результаті чого вони не завжди мають можливість подавати в суд на губителів природи.

2016 рік

Остаточна руйнація екологічного контролю України відбулася коли П. Порошенко на початку 2016 року підписав закон з довгою назвою — «Про внесення змін до Крімінального та Крімінально-процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій Доповіді Європейської комісії про стан виконаня Україною Плану дій щодо лібералізації Європейськім Союзом візового режиму для України, щодо удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» (12).

Цим Законом в Кримінальному кодексі України було практично знищено інститут конфіскації. Наприклад, стаття 249 «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» передбачала конфіскацію браконьєрських знарядь, заборонених в Україні — капканів, електровудок, петель, сіток-китайок (21). Тепер це буде зробити неможливо. По суті президент України підтримав браконьєрів.

З 2016 року черговим ударом по екологічному контролю «відзначилася» і Верховна Рада України, прийнявши 3 листопада 2016 р в другому читанні Закон «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (11). Незважаючи на те, що Яценюка майже півроку як немає при владі, справа його живе і перемагає. Депутати взяли старий яценюківський законопроект про мораторій на перевірки (вагому роль в його лобіюванні зіграла народний депутат А. Кужель), переписали і ухвалили (11). І хоча деякі народні депутати — Ю. Левченко, Н. Новак закликали своїх колег відмовитися від спадщини Яценюка, більшість їх не послухала. Цей шкідливий законопроект голосували кілька разів, оскільки він ніяк не міг набрати потрібну кількість голосів, але ведучий засідання голова Верховної Ради України А.Парубій все-таки «дотиснув» нардепів (якби ж він так само боровся за прийняття екологічних законопроектів!).

Щоправда, завдяки колишньому народному депутату, голові Комітету з екологічної політики М.Томенку, мораторій на екоінспекції вже не поширюється (11). Але під заборону на весь 2017 рік потрапили перевірки з боку рибінспекції, пожежного нагляду, ветеринарної служби, санстанції, мисливського та лісового нагляду (11).

Хмара над екоінспекцією

Я дуже добре ставлюся до нинішнього міністра екології О. Семерака, і щиро вдячний йому за ухвалення нових Санітарних правил в лісах України, які значно зменшили рубки в об’єктах природно-заповідного фонду.

Однак я не можу погодитися з його планом «реформування» (читай — знищення) екологічної інспекції, який він презентував в жовтні 2016 року (15).

Він вважає за необхідне повну ліквідацію екоінспекції (нерозумно, на навчання нових кадрів підуть десятиліття), пропонує щоб місцеві громади обирали «екологічного шерифа» (хоча місцеві ради якраз нерідко і є осередками браконьєрства), і передати екологічний контроль на кордоні прикордонникам і митниці (а хто їх готувати буде?).

Міністр звинувачує екоінспекції в бездіяльності і неефективності. З цим я згоден. Однак, хто її зробив бездіяльною і неефективною? — Держава, керівництво України. Для того, щоб вимагати хорошу роботу з екоінспекції — треба створити умови для роботи.

У листопаді 2016 р Держекоінспекція України вже не мала грошей навіть на покупку поштових марок — доводилося туди йти самому за відповіддю.

Для ефективної роботи екоінспекції потрібно 11200 інспекторів на всю Україну, а на кінець 2016 року їх налічувалося всього 1200, тобто майже в 10 разів менше. Та й сидять вони майже весь час в своїх конторах, бо грошей на бензин держава не виділяє і тому виїхати в рейд неможливо.

Така ж сумна ситуація склалася і з розрекламованим недавно Держрибагентством Рибним патрулем. На 2017 року в держбюджеті рибним інспекторам закладені гроші тільки на зарплату. На бензин, на оплату судових зборів, на оновлення машинного парку грошей немає (це дещо застаріла інформація, таки вдалося вибити деякі кошти на нову техніку тощо ОЛ http://darg.gov.ua/_v_derzhbjudzheti_2017_0_0_0_3262_1.html ).

Стаття 50 Конституції України говорить: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля …» (1). Функція захисту цього екологічного конституційного права покладена на державу, яка зобов’язана створити і налагодити ефективне функціонування державного контролю за безпечною для життя і здоров’я громадян навколишнього середовища. І зробити це якісно, оскільки працює державний апарат за рахунок самих громадян, які платять податки до держбюджету.

В.Є. БОРЕЙКО, Київський еколого-культурний центр

Матеріал подається в скороченому вигляді. Уся відповідальність за зміщення акцентів лягає на перекладача :). О.Л.

Література

1. Конституція України.
2. Кримінальний кодекс України.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», від 16.10.2012 №5456-VI.
5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», від 22.05.2015 № 484-VIII
6. Борейко В.Е., Сесин В.А., 2007, Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России, К., КЭКЦ, 80 стр.
7. України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII
8. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку судочинства», від 20.12.2011 № 4176-VI
9. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмежень втручання у діяльність суб’єктів господарювання», від 22.07.2014 № 1600-VII
10. Лист Державної екологічної інспекції у м. Києві, від 16.05.2016 № 1910-05/08.
11. Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», від 03.11.2016 № 3153.
12. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації», від 18.02.2016 №1019-VIII.
13. http://zaxid.net/news/showNews.do?yarema_likviduvav_prirodoohoronnu_i_tr…
14. http://tyzhden.ua/News/168531
О. Семерак про реформування Державної екологічної інспекції http://abc.in.ua/o-semerak-proreformuvannya-derzhavnoi
16. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, від 5.04.2007 № 277-V.
17. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», 31.07.2014 №1622-VII.
18. Закон України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України, 28.12.2014 р. №78-VIII.
19. http://www.epravda.com.ua/publications/2014/09/29/494117/
20. Экология «в пролете»: Яценюк крышует свой бизнес и бизнес своих «пацанов» http://korr.cоm.ua/sobvtiva/item/8787-ekoloaiva-vprolete-yatsenyuk-krvshuet-svoj-biznes-i-biznes-svoikh-patsanov/8787-ekologiya-v-prolete-yatsenyuk-krvshuet-svoj-biznes-i-biznes-svoikh-patsanov.html
21. Закон України «Про тваринний світ».


Автор: В.Є. БОРЕЙКО, Київський еколого-культурний центр 

26.01.2017   Рубрики: Новости