«Чистка» Червоної книги – початок земельного дерибану?

Ковилу і черемшу хочуть позбавити охоронного статусу: чим це обернеться

babak-foto-vadyma-moroza_965x0
Бабак – символ українських степів. У разі зникнення степу зникнуть і ці тваринки. Фото Вадима Мороза, Луганський природний заповідник
Секція з питань охорони рослинного світу Національної комісії з питань Червоної книги України ухвалила рішення про винесення з нового видання Червоної книги України 27 видів флори. Рішення це було неодноголосним, а обговорення – гарячим. Особливу увагу привертає пропозиція виключити два види ковили -волосистої та Лессінга.

Відміна їхнього охоронного статусу може призвести до відміни заповідності цілої низки територій, які після цього можна буде успішно приватизувати у ході земельної реформи, розорати і засіяти.Агрохолдинги вже потирають руки і облизуються на багаті гумусом південні чорноземи, на яких якраз і ростуть ковили. Отримають вони бажаний пундик чи впіймають облизня – залежить тепер від рішення Комісії з Червоної книги, до якої крім ботаніків входять зоологи та чиновники профільних відомств.

Ковила ти моя, ковила…

Низка авторитетних екологічних організацій вже звернулася до членів Комісії з проханням не гарячкувати. Загалом в Червоній книзі описано 27 видів ковили, тобто усі, що зростають на території України.

luganskyj-z-k

Ковиловий степ у Луганському природному заповіднику. Фото з сайту заповідника.

«Наразі всі види ковили занесені до Червоної книги України. Це було абсолютно правильне рішення, як і занесення до Червоної книги, наприклад, всіх орхідей або всіх кажанів. Зокрема тому, що люди не вміють відрізняти рідкісні види від більш поширених», – сказав GreenPost доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Ковили – усі без винятку, як більш рідкісні, так і менш вразливі, зараз швидко зникають – навіть просто тому, що «бізнесмени» розорюють степові ділянки у гонитві за сьогоденною вигодою. А з початком земельної реформи це зникнення ще прискориться. Зараз в Україні залишилося близько 4% степових ділянок, заселених степовими рослинами. З них лише половина знаходиться під охороною (має той чи інший заповідний статус).

«Cтепові площі швидко зникають через оранку, спроби (як правило невдалі) заліснення, забудову, створення на них сміттєзвалищ тощо. А там, де ковили ще залишилися, вони страждають через постійне випалювання. Ми в Київській області в цьому році  дослідили 19 степових курганів і 8 ділянок степових валів. Ковила волосиста знайдена лише в чотирьох місцях. Хоча ще десять років тому, коли ми проводили аналогічне дослідження, вона зустрічалася в дев’яти локаціях», – розповіла GreenPost член правління Київського еколого-культурного центру Ольга Яцеленко.

Ковили, незалежно від масовості чи рідкісності – чудові маркери степових екосистем, вони  є так званими флагманськими видами, які доволі легко виявляти та брати під охорону, що у свою чергу надає «парасольку», охорону інших видам, які знайти та виявити складніше. Тому перебування ковили в Червоній книзі  є дуже важливим.

viktoriya-trotner-1

Ковила Лессінга Stipa lessingiana на лівому березі річки Боковеньки. Фото Вікторії Тротнер у групі «Природа Криворіжжя»

«Досвід сусідніх країн свідчить, що ковили там є рідкісними та зникаючими і тому занесені в національні Червоні списки (аналог нашої Червоної книги – ред.). Так, ковила волосиста занесена до Червоного списку Польщі, Німеччини, Чехії, ряду суб’єктів Російської Федерації. Ковила Лессінга занесена до Червоної книги МСОП та в Червоні книги ряду суб’єктів Російської Федерації. Наявність всіх видів ковили, як добре відомого маркера, дозволяє широкій природоохоронній громадськості ефективно проводити заповідання степових ділянок, що залишилися, оскільки не вимагає спеціальних знань для визначення виду ковили», – зазначає Іван Парнікоза.

Охороні степів варто присвятити окрему статтю, але зараз досить сказати, що навіть у порівнянні з відносно невеликою площею лісів (близько 15% території країни), площа природних степів є мізерною – близько 1%.

«Якщо протягом історичного періоду площа лісів на території сучасної України зменшилася приблизно утричі, то площа степів – у 40 разів! Саме тому цей 1% території України є місцем існування майже 30 % всіх видів флори й фауни, занесених до Червоної книги України. Отже, степ – найменш збережена екосистема України», – говорить голова Спілки друзів природи (Токмак, Запорізька область – ред.), знавець запорізьких степів Сергій Івко.

Наявність ковили Лессінга та ковили волосистої в Червоній книзі має велике значення і для збереження культурно-історичної спадщини — курганів, адже саме присутність на них цих видів допомагає зберігати кургани від оранки.

«Виходячи з реалій, варто зазначити, що ані Резолюція 4 Бернської конвенції, ані Зелена книга не мають поки що практичної ваги у захисті оселищ від знищення. За нашими розрахунками, лише в Луганській області є близько 6000 кв. км степових екосистем (в т.ч. крейдяних і кам’янистих степів), які можуть бути включені в ПЗФ (природно-заповідний фонд – ред.), переважна більшість яких містять в своїх межах лише два види ковил, що пропонуються до виключення з Червоної книги України. Таким чином, в разі прийняття такого рішення будуть втрачені формальні підстави на включення до ПЗФ цих територій, а до приєднання до ЄС ми не зможемо в  повній мірі охороняти оселище Е1.2 – зональні степи, що включені в Резолюцію 4 Бернської конвенції і Оселищну директиву ЄС», – заявив GreenPost експерт Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Бурковський (Олексій Бурковський живе на Донеччині – ред.).

viktoriya-trotner-2

Ковила Лессінга Stipa lessingiana на лівому березі річки Боковеньки. Фото Вікторії Тротнер у групі «Природа Криворіжжя»

Ведмежа послуга ведмежій цибулі

На думку екологістів вкрай необґрунтованою є також пропозиція виключити з Червоної книги цибулю ведмежу (народна назва – черемша).

«Цей вид зараз масово винищується торговцями для продажу на базарах, і тільки наявність її в Червоній книзі хоч якось дозволяє стримувати знищення цієї рослини. Якщо вона буде позбавлена охоронного статусу, наслідки будуть для цибулі ведмежої вкрай негативними», – говорить Ольга Яцеленко

pervocvit-1

Ведмежа цибуля масово знищується для продажу на стихійних ринкх наряду з підсніжниками та іншими червонокнижними рослинами. Фото з архіву КЕКЦ

Зараз місця, де росте ця рослина, активно знищуються під час рубки лісу.

«За нашими спостереженнями за останні п’ять років тільки в Київській області суцільними рубками лісу було знищено близько 20 місць зростання черемші. У ще більших масштабах іде знищення популяцій цієї рослини в Черкаській, Житомирській та Чернігівській областях», – додає Ольга Яцеленко.

img-20200401-162057

Знищена суцільною рубкою ділянка, на якій росли червонокнижні рослини. Київська область. Фото КЕКЦ, 2020 рік

«Неприпустимо виключати з Червоної книги України цибулю ведмежу або ж черемшу (Allium ursinum), задля охорони якої створені всі значимі заповідні території центральної частини України у острівних масивах широколистяних лісів. Виключення з Червоної книги таких видів як цибуля ведмежа, на яких тримається існування приблизно 1/6 всіх об’єктів ПЗФ України, стане значним послабленням спроможності профільного міністерства створювати нові об’єкти ПЗФ», – вважає Олексій Бурковський.

Куди «припливе» плаун?

Незрозуміло, чому було прийнято рішення винести з Червоної книги України плаун річний. Цю рослину зараз дуже рідко можна побачити в лісах. Вона заготовлюється для оформлення букетів, і тільки її охоронний статус дозволяє ще якось більш-менш успішно боротися з торговцями. Позбавлення такого статусу означатиме для плауна річного повне зникнення.

plaun-richnyj

Фото з сайту НПП “Гуцульщина”

«Коли ми з покійною Тетяною Леонідівною Андрієнко свого часу пропонували внести цю рослину до Червоної книги, вона ще більш-менш зустрічалася у вологих місцях, по Поліссю тощо. Але зараз іде зміна клімату, посуха, болота повигорали через масштабні пожежі цьогорічні. Це означає зменшення місць, де комфортно рости плауну річному. У нас в національному природному парку «Голосіївський» він зараз зустрічається хіба що біля болота у Біличанському лісі», – екслюзивно розповіла GreenPost кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи НПП «Голосіївський» Олена Прядко.

Варто уточнити, що саме Олена Прядко є однією з двох (разом із Тетяною Андрієнко) авторок статті про плаун річний у Червоній книзі України.

«На мою думку не варто поспішати з рішенням про виведення таких рослин з Червоної книги, бо це може призвести до їхнього швидкого зникнення. Треба порадитися з природоохоронцями, провести додаткові дослідження», – додає Олена Прядко.

Плаун річний внесений також до Червоного списку Польщі, Чехії та Словаччини.

Викликає питання й бажання позбавити захисного статусу ще деяких видів. Наприклад, клокички перистої або місячниці оживаючої (ширший загал знає її під назвою «лунарія»). Хоча у самому процесі змін до Червоної книги немає нічого поганого. Давно, наприклад, стоїть питання про винесення звідти водяного горіха.


Довідка: Згідно зі статтею 16 Закону України “Про Червону книгу України» виключення рідкісних видів з Червоної книги відбувається в наступному порядку: «Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України, які внаслідок вжитих природоохоронних заходів на підставі результатів наукових досліджень визнані такими, що знаходяться поза загрозою зникнення, підлягають виключенню з Червоної книги України. Пропозиції про їх виключення з Червоної книги України розглядаються в тому ж порядку, що і при занесенні видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України»


Ні природоохоронній спільноті, ні широкій громадськості наразі невідомо, які саме  «природоохоронні заходи» були вжиті щодо цих видів рослин, яка ефективність таких заходів. Безумовно, цікаво було би ознайомитися і з матеріалами наукових досліджень, в результаті яких ці види були визнані кандидатами на виключення з Червоної книги. Бо поки що навіть побіжний моніторинг ЗМІ свідчить, що місця, де ростуть ці рослини, масово знищуються. А, отже, знищуються і самі ці – поки що – червонокнижні види.

Як ми вже повідомляли, аналіз Червоної книги України показує, що через рубки потерпають майже 90 видів рідкісної фауни. А на додачу – 120 видів тварин, занесених до списку ІІ «Види фауни, що підлягають особливій охороні» Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року). Рубки знищують гнізда й токовища, прихистки кажанів, місця зимівлі змій, жаб та тритонів, харчову базу жуків та інших комах, місця зростання рідкісних рослин.

20.05.2020   Рубрики: Новости, Первоцвет