Новости

Классики концепции заповедности. КЭКЦ выпустил второе издание важной книги по истории заповедного дела

 Киевский эколого-культурный центр выпустил второе издание книги” Классики концепции заповедности ( пассивной охраны природы)”. Авторы-В.Е.Борейко и И.Ю. Парникоза. Электронный вариант книги тут http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2017/07/int_klass_zap_2017.pdf
Во второе издание книги добавлены очерки о немецком природоохраннике и родоначальнике идеи заповедности  Гуго Конвенце, выдающихся украинских культурных деятелях Лесе Украинке и митрополите Андрее Шептицком, внесших важный вклад в развитие идеи заповедности, а также  очерки о российском классике концепции заповедности Д.Соловьеве, украинском- А.Захаренко, американском-  Х.Ролстоне третьем.
                                          
Оглавление
Концепция заповедности (пассивной охраны природы)
Гуго Конвенц (1855*1922)
Митрополит Андрей Шептицкий (1865*1944)
Леся Украинка (1871*1913)
Григорий Александрович Кожевников (1866*1933)
Дмитрий Константинович Соловьев (1886*1931)
Алексей Михайлович Краснитский (1923*1985)
Станислав Алексеевич Дыренков (1937*1988)
Феликс Робертович Штильмарк (1931*2005)
Александр Всеволодович Захаренко (1948*2004)
Холмс Ролстон III (р. 1932)
Пресс-служба КЭКЦ

22.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Как спасти золотой лес Пущи-Водицы

В своем расследовании мы вкратце познакомили читателей с тем, как вырубается лес в курортном местечке Киева-Пуще -Водице:
Этой же теме посвящено несколько десятков статей и видео, которые можно найти в ИнтернетеюТема действительно давно стала актуальной.
Видео=  Как лесники из Святошинского лесопаркового хозяйства уничтожают золотой лес Пущи -Водицы

22.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Уникальные ландшафтные заказники Чернинский и Днепровско-Деснянский, орнитологический заказник Журавлиный. Рубки и царские охоты

Ландшафтный заказник общегосударственного значения Днепровско-Деснянский, ландшафтный заказник местного значения Чернинский и орнитологический заказник общегосударственного значения Журавлиный  находятся в междуречье Десны и Днепра в Вышгородском районе Киевщины на границе с Черниговской областью на землях  Вышедубечанского лесхоза. Они расположены друг  рядом с другом и вместе занимают почти 5 тыс. га. Места тут дикие, сел нет, кругом одни болота и много уникальных  старых лесов. Кроме косуль, кабанов и лосей, встречаются рысь, черный аист, орлан-белохвост. Много редких растений, в частности , лесных орхидей. По видимому, это самые ценные заказники Киевской области, ее  экологическая гордость и слава. Здесь давно пора создать природный заповедник, тем более что позволяет это сделать и большая  площадь обьекта,  и его недоступность, и масса редких видов флоры и фауны.
 Эти  заказники так хитро выделены лесниками, что по сути представляют собой дырявое решето. Заповедный квартал соседствует с незаповедным, заповедный выдел-с незаповедным. Поэтому, если посмотреть на эти три заказника с космоса, то в них видны огромные сплошные вырубки, общей площадью около 800 га.Но, чаще всего, в площадь всех трех заказников они не входят.
Например, свежая сплошная рубка, обнаруженная нами, находится в выделе 18 квартала 56, и , в отличии от других выделов, не входит в Днепровско-Деснянский заказник ( см. фото).  Но уникальной природе от этого не легче.
Вместе с тем, следы старых сплошных рубок мы обнаружили во всех трех заказниках-Чернинском, Журавлином и Днепровско-Деснянском. Хотя, по информации Вышедубечанского лесхоза, с 2010 г. по 2017 г. в Чернинском  заказнике было вырублено сплошной рубкой только около 3 га, а по данным А.Плыги- вырублено 5,7 га. Обидно все это видеть и знать, , тем более что Киевский эколого-культурный центр организовывал Чернинский заказник.
Во всех трех заказниках ведется охота. В Днепровско-Деснянском была обнаружена охотничья вышка ( см. фото), в Чернинском в середине июля 2017 г. мы слышали выстрелы, а информационные знаки, обильно расставленные на дорогах, говорят , что тут охоты ведут частные охотхозяйства ” Островки” и ” Ошитки” ( см. фото). Зато охранных знаков во  всех трех заказниках  нами нигде не обнаружено.  В Днепровско-Деснянском заказнике нами была найдена  незаконная распашка земли под поле.
IMG_20170713_103145 IMG_20170713_103154 IMG_20170713_103356 IMG_20170713_135019 IMG_20170713_135246 IMG_20170713_141058 IMG_20170713_144650 IMG_20170713_095642
Пресс-служба КЭКЦ

22.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Нарушения в национальных парках, часть 2

В.Е. Борейко, А.С. Головин, А.О. Паламарчук, А.С. Силичев, П.П. Швидун, А.А. Яровой

 

Национальный парк «Тузловские лиманы»

Весной 2014 г. представители районных отделений партий «Свобода» и «БЮТ» (г. Татарбунары, Одесской области) организовали кампанию по

ликвидации парка «Тузловские лиманы» (31). На лето 2015 г. парк не имел Проекта организации территории (наша вся информация по парку на 2015 г.).

В парке в 2015 г. было распространено массовое браконьерство, охрана парка налажена плохо. Служба охраны парка в субботу-воскресенье (официальные дни охоты и массового потока рекреантов в парк) не работала, шлагбаумов на дорогах в парк нет, аншлагов на всю территорию парка в день нашей проверки (ноябрь 2014 г.) было обнаружено всего 4 штуки, а также задержано 2 пьяных охотника-браконьера. В летнее время на косе (заповедная зона) распространен джипинг и отдых. Летом 2014 г. неизвестные люди заехали на косу (заповедная зона) и стали перекрывать протоку Шаганы-Черное море 150 мешками с песком. В июле 2015 г. эта протока вновь была незаконно перегорожена мешками с песком. Некоторые степные участки парка самовольно распаханы или выжжены палами.

27 июня 2015 г., во время рейда на территории парка, одесские экологи – И. Русев, И. Выхристюк обнаружили сотни браконьерских снастей, 19 мая 2015 г. во время рейда, на лимане Бурнас, экологи обнаружили 25 браконьерских сетей. Всего же на лимане и на границах парка в этот день было обнаружено около 100 браконьерских снастей. По рассказам местных жителей, в этом небольшом участке каждые сутки устанавливается до 300 сетей. Читать полностью »

21.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Лесная мафия уничтожает последний золотой лес Киева – сосновые боры в Пуще-Водице. Часть Четвертая, незаповеданные леса Пуши-Водицы

Между поселком Пуща -Водица и Межигирско-Пуща-Водицким заказником на землях Пуща-Водицкого и Межигирского лесничеств  Святошинского лесопаркового хозяйства находятся незаповеданные леса Пущи-Водицы общей площадью  около 3-4  тыс. га. Именно они подвергаются  сейчас самым варварским и безжалостным рубкам. Только в начале июля 2017 г. в кв. 30 Межигирского лесничества мы зафиксировали настоящий лесоповал, под видом ” санитарных ” рубок, великолепных 200-летних сосен ( см. фото). Как вредные жучки-короеды, в зарослях мелькали порубщики в красной спецодежде, то тут , то там на деревьях были прибиты знаки  ” Осторожно, валка леса”, кругом валялись срубленные вековые  сосны, которые лесники быстро грузили на лесовозы ( см. фото). Кругом чернели костры-это лесники, в нарушение закона, жгли порубочные остатки, обжигая огнем соседние деревья ( см. фото). Много деревьев было повреждено из-за  валки леса.И это происходило не где-нибудь  далеко на севере Киевщины, а в городском киевском  лесу, который  имеет  ценность курортного.
Наша проверка показала, что в незаповеданном  Пуща-Водицком лесу уже уничтожено сплошными рубками около 50 % золотого леса.Например, это кварталы 25,47, 66,83,94,95,98,104,105 Межигирского лесничества , кв. 8,17,18,19, 34,82 Пуща-Водицкого лесничества . Вместо 200-летних золотых сосен лесники насадили монокультуры из молодых сосенок, которые, конечно, еще сотни лет не заменят вековые сосны ( если, конечно, еще доживут).
Зеленый барьер из вековых сосен Пуши-Водицы защищает Киев от радиоактивного пепла, когда у нас каждое лето горят Чернобыльские леса и ветер дует на Киев, золотой лес Пущи -Водицы очищает загрязненный воздух Киева, задерживает влагу, поддерживает целебный микроклимат  многочисленных санаториев  и домов отдыха Пущи-Водицы. Сейчас золотой лес пущи губится в угоду нескольким негодяям, решившим заработать на продаже вековых пущинских сосен.
Чобы спасти незаповеданные леса Пущи-Водицы, тут срочно нужно создавать заказник.
На фото- вот такие великолепные пущинские  сосны губят лесники в  лесах Пущи-Водицы
20170701_133106 20170701_134205 20170701_135829 20170701_135935 20170701_135940 20170701_140904 20170701_145117 20170701_145435 20170701_145624 20170701_145820 20170701_145911 20170701_145959 20170701_150156 20170701_200155 20170703_085039
Пресс-служба КЭКЦ

20.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Коротка історія лося в Польщі та наслідки його охорони станом на 2010 р.

Доля лося в Польщі зазнавала змін; цей вид двократно протягом ХХ ст. в нашій країні доводили до критичного стану, зокрема по II світовій війні. Цей час пережило лише біля 15 особин, усі в районі Бебжі. Для порівняння на території колишньої Східної Пруссії (суч. – Калінінградська область в 1945 року мешкало біля 1500 лосів (Steinbach 2009), кілька з яких прийшло до лісів біля Голдапу (Leńkowa i Panfil 1973). Після взяття лося під повну охорону в 1952 р. його чисельність почала поволі зростати. Окрім того, вдала інтродукція лося з Білорусі до Кампіноського національного парку та імміграція лося з-за східного кордону Польщі спричинило те, що лось став в Польщі звичайним видом. В 1967 r. розпочато полювання на лося, однак мисливське використання не було спочатку велике. Час інтенсивного приросту стада в країні припав на 1970-ті рр. і призвів до піку зростання чисельності в 1981 р. в кількості. 6200 особин, з яких біля 800 в долині Бебжі (Rycina 2.2; Gębczyńska i Raczyński 2004).

rys-2-2-los-dynmica-w-polsce

Рис. 2.2. Динаміка чисельності лося в 1962-2010 рр.

 

Нажаль, подібно до того як і в інших країнах комуністичного блоку СРСР, внаслідок надмірного мисливського використання в 80-90-х рр. XX ст., наступив обвал чисельності, який склав 75% (з 6 200 до біля 1500 особин). Цей двадцятилітній час редукції чисельності усіх оленів в Польщі, який обґрунтовували необхідністю боротьби зі шкодами в лісах, став реальною загрозою для існування виду і причиною зникнення популяцій лося в Західній та Центральній Польщі. Лось став головною жертвою політики відстрілів, яка послідовно реалізувалася в масштабі цілої країни. Редукцію чисельності лося здійснювали незалежно від щільності популяції і величини локальних груп, а також в ізольованих (острівних) популяціях. З-за цього Міністр навколишнього середовища на вимогу мисливців ввів мораторій на відстріл лося. Перші 10 років реалізації мораторію вдалося відтворити чисельність виду. Цей захід призвів до зміцнення популяції у північно-східній Польщі, де наразі живе 70% популяції лося в країні (Рис. 2.3).

rys-2-3-gustota-losia

Рис. 2.3. Щільність популяції лося (особин/1000 га) в Польщі в 2010 р. повіти.

 

Згідно офіційних даних сучасна чисельність лося в Польщі перевищила стан з 1981 р. і становить біля 7500 особин (Budny i in. 2010; Рис. 2.2.).

За час першого десятиліття мораторію не відновилися існуючі раніше локальні популяції лося в західній та південній Польщі, a ті які збереглися (наприклад в долині р. Нотеці) складаються з відносно невеликої кількості особин та ізольовані від інших популяцій, що підтверджують генетичні аналізи. Навіть в рамках суцільного ареалу, чим більш на захід тим нижча їх щільність. В багатьох місцях вона нижча за 1 особину на 1000 га або лосі розглядаються як тварини, які трапляються лише під час міграцій (Rycina 2.3). В той же час на території трьох національних парків: Бебжанського, Кампіноського та Поліського, які складають важливі місця проживання лося в Польщі кількість лосів – від моменту введення мораторію росте дуже повільно, або стабілізувалася.

 

За матеріалами експертного висновку: Strategia ochrony i gospodarowania populacją łosia w Polsce. Kierownik projektu: Dr hab. Mirosław Ratkiewicz. Białystok 2011

 

20.07.2017   Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!

Таке бажане лосине м’ясо: Мисливці ,програвши в дискусії щодо охорони лося, перейшли до силового розв’язання питання

Починаючи з початку 2017 р. триває громадська кампанія за припинення полювання на лося та взяття його під охорону. Науковці та природоохоронці об’єднали сили щоб поставити крапку в винищенні другого після зубра великого ратичного ссавця фауни України. Для цього було вивчено ситуацію з ним та показано що поголів’я і ареал лося страшенно скоротилися, а мисливство завдає йому фатальну шкоду (детально дивись тут http://h.ua/story/434280/). Оборонці лося оперлися також на досвід сусідньої Польщі, яка 10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстріл лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи Польщі. Через 8 років, в 2009 р польські зоологи провели дослідження впливу мораторію на відстріл лося. Результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001 в Польщі налічувалося близько 2000 голів лося, то в 2009 році – 7,5 тис. голів лося. Тобто за 8 років його чисельність, завдяки забороні полювання, збільшилася більш ніж в 3 рази . Збільшилася також і кількість самців, які мають роги і представляють найбільшу цінність. Для порівняння, в Україні, яка має площу в 2 рази більше, ніж Польща, в 2009 р. офіційно налічувалося всього 5573 екз. лося. Це при тому, що браконьєрство в Польщі це теж звичайне явище.

Незважаючи на це мисливці, ігноруючи факти, продовжували у своїх відомчих та популярних глянцевих журналах стверджувати, що лосю нічого не загрожує. Ідучи на зустріч громадськості, екологічний міністр-реформатор О. Семерак 3 лютого 2017 року підписав наказ про введення мораторію на полювання на лося на 25 років. Навіть таке компромісне рішення (екологи та науковці пропонували Червону книгу) не задовольнило любителів кривавого відпочинку. Мисливці заблокували візування цього наказу Міністерством юстиції. При цьому мисливці вимагали рішення комісії по Червоній книзі. До часу рішення міністр О. Семерак припинив видачу лімітів мисливським господарствам на відстріл лося. Нарешті, в липні 2017 р. фауністична підкомісія Національної комісії по Червоній книзі голосуванням прийняла рішення про включення лося до Червоної книги України. Рішучу роль в прийнятті цього рішення відіграв відомий український зоолог проф. С. В. Межжерін, який вже тривалий час бореться за повну охорону лося.  Що ж з наукової точки зору в дискусій поставлено крапку- науковці прийняли рішення, а Міністерство екології тепер може видати наказ про внесення лося до Червоної книги. Проте мисливці-любителі лосиного м’яса не змірилися з рішенням науковців, до яких вони самі ж апелювали. 20.07.2017 р. вони запланували сілову  акцію – попереджувальний пікет під Мінприродою, де планують «висловити незадоволення порушенням законодавства з боку Мінприроди; діями представників екологічних організацій, які призвели до нанесення збитків мисливській галузі. Звернутися до Мінприроди з проханням виступити із законодавчими ініціативами, направленими на захист дикої фауни та звільнити чиновників, дії/бездіяльність яких призвели до порушення законодавства”. Читать полностью »

19.07.2017   Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!

Три Ивано-Франковских лесхоза и Киверцевский национальный парк ” Цуманская пуща” создали охранные зоны вокруг  гнезд редких птиц

Кампания, организованная Киевским эколого-культурным центром, ЭкоПраво-Киев и Украинским обществом охраны птиц  по созданию охранных зон вокруг гнезд редких птиц и мест произростания  редких растений продолжается.
Киверцевский национальный парк ” Цуманская пуща” создал 6 охранных зон для редких видов растений и 4 охранные зоны  вокруг гнезд редких видов  птиц. Верховинский, Гринявский и Брошнивский лесхозы создали 40 охранных зон вокруг гнезд редких видов птиц.

На 8.07.2017 г. охранные зоны вокруг мест обитания редких видов флоры и фауны , при содействии Киевского эколого-культурного центра, Украинского общества охраны птиц и ЭкоПраво-Киев, создали 4 областных управления лесного и охотничьего хозяйства (из 22), 1 биосферный заповедник (Карпатский), 1 региональный ландшафтный парк (Межреченский), 3 нацпарка системы Гослесагенства Украины (из 6), 34 нацпарка системы Минприроды Украины (из 37), 1 лесная исследовательская станция (Боярская), 23 лесхоза (из 270).

В итоге создано 2671 охранная  зона, в том числе для редких видов растений – 964 зоны, для редких видов животных – 1720 зон, в том числе для птиц 1206 зон.

На фото-приказ Киверцевского  национального  парка ” Цуманская пуща” о создании охранных зон.
Наказ №1
Наказ №2
Наказ №3
Пресс-служба КЭКЦ

18.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Ландшафтный заказник Яхновский  

Расположен в Иванковской районе  на территории Тетеревского лесхоза в Кухаревском лесничестве. По космическим снимкам в нем имеются сплошные рубки площадью около 20 га , что составляет около 5 % заказника. В кв. 15 и 16 нами обнаружены следы старых сплошных рубок, которые возможно были проведены сразу после создания заказника в 2009 г.( см. фото).
DSCF9022_resize DSCF9020_resize

16.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Ландшафтный заказник Березовское

Создан в 2009 г. по инициативе Киевского эколого-культуного центра в Иванковском районе на территории Иванковского агролесхоза. Мы и не думали, что  через 8 лет мы найден наш заказник в таком плохом состоянии. В заказнике обнаружены массовые сплошные и выборочные снимки. По данным космических снимков  сплошными рубками пройдено около 29 га, что составляет  около 12 % площади заказника. Нами обнаружены следы сплошных рубок  в кв. 9 и 10 ( см. фото).  В кв. 9, выд 35 выборочная  санитарная рубка проходила в 2016 г.
На фото очень хороши видны последствия сплошных рубок, когда пограничные с вырубкой сосны вследствии изменения освещения и гидрорежима начинают сохнуть ( см. фото). Лесники массово жгут в заказнике порубочные остатки, что запрещено законодательством ( см. фото). Это беспредел  можно остановить только одним способом-запретив в заказниках все санитарные рубки.
 DSCF9018_resize DSCF9017_resize DSCF9016_resize DSCF9015_resize DSCF9013_resize DSCF9004_resize

16.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости


Страница 3 из 20012345...102030...Последняя »