Власники приватних мисливських господарств хочуть отримати дозвіл вбивати сохатих, яких в Україні набагато менше, ніж у деяких невеликих країнах Європи
У нас, хлопців, змалечку заведено мірятися, у кого більший. Інтелект. А якщо з останнім проблеми, то міряються гаманцями, автомобілями, посадами, погонами тощо. Чимало любителів помірятися рогами — у кого розгалуженіші, ширші, важчі. Якщо власні не ростуть, то позичають у тварин і дозволу на позику не запитують, ба гірше: оці кістяні нарости на головах відбирають у рогачів разом із життям.
У нашій фауні найбільші роги в лося. Їхній розмах сягає 180 см, вага — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня. Отих хлопців, що міряються, скинуті роги чомусь не влаштовують. Вони хочуть мати їх разом з головою. Підходить красень-лось (убивають, як ви зрозуміли, найкращих) до годівниці, а в нього з десятка стволів — бабах! Вітаємо у нашому краї! Начебто салют, але відразу прощальний. Посилають якогось єгеря покопати застреленого звіра (бо раптом ще живий і когось таки буцне отими 20—30 кілограмами). Переконавшись, що жертву покинула душа, наявність якої у тварин сучасне християнство заперечує, підстрибом усі біжать до покійного. Далі стрільці гордо фоткаються навколо холонучої туші, спираючись на свої довгостволі дорогі рушниці (ними теж міряються, про що зигмунди фрейди написали не одну тисячу томів). Читать полностью »
В настоящее время в соседних с Украиной странах ( все они по площади, кроме России, меньше Украины) насчитывается лосей=
Польша-20 тыс.
Беларусь-до 40 тыс.
Латвия-15 тыс.
Россия- 890 тыс.
А сколько в Украине? Официально чуть более 6 тыс., в то время как в 1991 г насчитывалось лосей почти 15 тыс. То-есть его численность за 25 лет сократилась более чем в два раза.
А ареал? Лось исчез в Тернопольской, Хмельницкой, Черновицкой, Винницкой, Кировоградской, Днепропетровской, Донецкой, Черкасской, Херсонской, практически полностью во Львовской и Ив-Франковской областях, то-есть ареал сократился в три раза. Читать полностью »
4 сентября 2017 г. украинские и польские экологи и зоозащитники провели совместный пикет министерства аграрной политики Украины. Пикет был организован Форумом порятунку Киева, Ассоциацией зоозащитных организаций Украины, Живой планетой, Киевским эколого-культурным центром, ЭкоПраво-Киев, ДОП « Зубр», Спилкой защиты Голосеева и польской организацией « В защиту всех существ». Пикетирующие выступили против охотничьего беспредела в Украине, который творится в стране по вине и при поддержке Минагрополитики Украины. Благодаря бесконтрольности со стороны государства, охотники уже практически уничтожили в Украине зубра, медведя, рысь, тетерева, глухаря, которые сейчас попали в Красную книгу. Теперь они добивают лося.Его численность в Украине сократилась в сравнении с 1991 г. в два раза, а ареал-в три раза. Поэтому экологи и зоозащитники требуют занести лося в Красную книгу, и прекратить выдавать на убийство лося лицензии охотникам. Требования украинских экологов и зоозащитников поддерживают польские экологи, поскольку в Польше охота на лося закрыта уже более 15 лет, а при миграции в Украину польские лоси десятками уничтожаются украинскими охотниками-беспредельщиками. Участники пикета поддержали действия министра экологии Украины Остапа Семерака по запрету охоты на лосей.
На фото-пикет украинских и польских экологов и зоозащитников в защиту лося в Киеве.
Доля лося в Польщі зазнавала змін; цей вид двократно протягом ХХ ст. в нашій країні доводили до критичного стану, зокрема по II світовій війні. Цей час пережило лише біля 15 особин, усі в районі Бебжі. Для порівняння на території колишньої Східної Пруссії (суч. – Калінінградська область в 1945 року мешкало біля 1500 лосів (Steinbach 2009), кілька з яких прийшло до лісів біля Голдапу (Leńkowa i Panfil 1973). Після взяття лося під повну охорону в 1952 р. його чисельність почала поволі зростати. Окрім того, вдала інтродукція лося з Білорусі до Кампіноського національного парку та імміграція лося з-за східного кордону Польщі спричинило те, що лось став в Польщі звичайним видом. В 1967 r. розпочато полювання на лося, однак мисливське використання не було спочатку велике. Час інтенсивного приросту стада в країні припав на 1970-ті рр. і призвів до піку зростання чисельності в 1981 р. в кількості. 6200 особин, з яких біля 800 в долині Бебжі (Rycina 2.2; Gębczyńska i Raczyński 2004).
Рис. 2.2. Динаміка чисельності лося в 1962-2010 рр.
Нажаль, подібно до того як і в інших країнах комуністичного блоку СРСР, внаслідок надмірного мисливського використання в 80-90-х рр. XX ст., наступив обвал чисельності, який склав 75% (з 6 200 до біля 1500 особин). Цей двадцятилітній час редукції чисельності усіх оленів в Польщі, який обґрунтовували необхідністю боротьби зі шкодами в лісах, став реальною загрозою для існування виду і причиною зникнення популяцій лося в Західній та Центральній Польщі. Лось став головною жертвою політики відстрілів, яка послідовно реалізувалася в масштабі цілої країни. Редукцію чисельності лося здійснювали незалежно від щільності популяції і величини локальних груп, а також в ізольованих (острівних) популяціях. З-за цього Міністр навколишнього середовища на вимогу мисливців ввів мораторій на відстріл лося. Перші 10 років реалізації мораторію вдалося відтворити чисельність виду. Цей захід призвів до зміцнення популяції у північно-східній Польщі, де наразі живе 70% популяції лося в країні (Рис. 2.3).
Рис. 2.3. Щільність популяції лося (особин/1000 га) в Польщі в 2010 р. повіти.
Згідно офіційних даних сучасна чисельність лося в Польщі перевищила стан з 1981 р. і становить біля 7500 особин (Budny i in. 2010; Рис. 2.2.).
За час першого десятиліття мораторію не відновилися існуючі раніше локальні популяції лося в західній та південній Польщі, a ті які збереглися (наприклад в долині р. Нотеці) складаються з відносно невеликої кількості особин та ізольовані від інших популяцій, що підтверджують генетичні аналізи. Навіть в рамках суцільного ареалу, чим більш на захід тим нижча їх щільність. В багатьох місцях вона нижча за 1 особину на 1000 га або лосі розглядаються як тварини, які трапляються лише під час міграцій (Rycina 2.3). В той же час на території трьох національних парків: Бебжанського, Кампіноського та Поліського, які складають важливі місця проживання лося в Польщі кількість лосів – від моменту введення мораторію росте дуже повільно, або стабілізувалася.
За матеріалами експертного висновку: Strategia ochrony i gospodarowania populacją łosia w Polsce. Kierownik projektu: Dr hab. Mirosław Ratkiewicz. Białystok 2011
Починаючи з початку 2017 р. триває громадська кампанія за припинення полювання на лося та взяття його під охорону. Науковці та природоохоронці об’єднали сили щоб поставити крапку в винищенні другого після зубра великого ратичного ссавця фауни України. Для цього було вивчено ситуацію з ним та показано що поголів’я і ареал лося страшенно скоротилися, а мисливство завдає йому фатальну шкоду (детально дивись тут http://h.ua/story/434280/). Оборонці лося оперлися також на досвід сусідньої Польщі, яка 10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстріл лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи Польщі. Через 8 років, в 2009 р польські зоологи провели дослідження впливу мораторію на відстріл лося. Результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001 в Польщі налічувалося близько 2000 голів лося, то в 2009 році – 7,5 тис. голів лося. Тобто за 8 років його чисельність, завдяки забороні полювання, збільшилася більш ніж в 3 рази . Збільшилася також і кількість самців, які мають роги і представляють найбільшу цінність. Для порівняння, в Україні, яка має площу в 2 рази більше, ніж Польща, в 2009 р. офіційно налічувалося всього 5573 екз. лося. Це при тому, що браконьєрство в Польщі це теж звичайне явище.
Незважаючи на це мисливці, ігноруючи факти, продовжували у своїх відомчих та популярних глянцевих журналах стверджувати, що лосю нічого не загрожує. Ідучи на зустріч громадськості, екологічний міністр-реформатор О. Семерак 3 лютого 2017 року підписав наказ про введення мораторію на полювання на лося на 25 років. Навіть таке компромісне рішення (екологи та науковці пропонували Червону книгу) не задовольнило любителів кривавого відпочинку. Мисливці заблокували візування цього наказу Міністерством юстиції. При цьому мисливці вимагали рішення комісії по Червоній книзі. До часу рішення міністр О. Семерак припинив видачу лімітів мисливським господарствам на відстріл лося. Нарешті, в липні 2017 р. фауністична підкомісія Національної комісії по Червоній книзі голосуванням прийняла рішення про включення лося до Червоної книги України. Рішучу роль в прийнятті цього рішення відіграв відомий український зоолог проф. С. В. Межжерін, який вже тривалий час бореться за повну охорону лося. Що ж з наукової точки зору в дискусій поставлено крапку- науковці прийняли рішення, а Міністерство екології тепер може видати наказ про внесення лося до Червоної книги. Проте мисливці-любителі лосиного м’яса не змірилися з рішенням науковців, до яких вони самі ж апелювали. 20.07.2017 р. вони запланували сілову акцію – попереджувальний пікет під Мінприродою, де планують «висловити незадоволення порушенням законодавства з боку Мінприроди; діями представників екологічних організацій, які призвели до нанесення збитків мисливській галузі. Звернутися до Мінприроди з проханням виступити із законодавчими ініціативами, направленими на захист дикої фауни та звільнити чиновників, дії/бездіяльність яких призвели до порушення законодавства”. Читать полностью »
За данный период Киевским эколого-культурным центром, ДОП ” Зубр”, Белым орлом, Форумом порятунку Киева , Ассоциацией зоозащитных организаций Украины, ЭкоПраво-Киев и другими экологическими и зоозащитными организациями, а также учеными-зоологами в защиту лосей были проведены следующие мероприятия=
1. 10 апреля был проведен пикет Минюстиции Украины в защиту лосей.
2. 20 апреля профессром С.Межжериным на заседании Национальной комиссии по Красной книге был поднят вопрос о внесении лося в Красную книгу.
3. 25 апреля был проведен пикет Минприроды Украины в защиту лосей
4. 26 апреля актриса О.Сумская организовала в Фейсбуке кампанию ” Я против охоты на лосей”
6. В конце мая Минприроды Украины не согласовала МинАПК лимиты на отстрел лосей на 2017 г, и обратилась в Национальную комиссию по Красной книге с предложением о внесении лося в Красную книгу.
22 мая 2017 г. общественные экологические организации-Киевский эколого-культурный центр, ЭкоПраво-Киев, ДОП ” Зубр” , Ассоциация зоозащитных организаций Украины, Форум порятунку Киева, Спилка захисту Голосеева, Белый орел провели очередной пикет Минприроды по поводу занесения лося в Красную книгу Украины. На это раз пикет продемонстрировал полное взаимопонимание экологических организаций и Минприроды Украины. К пикетирующим вышел зам.министра Василий Полуйко и сообщил , что Минприроды Украины на будущий охотничий сезон не согласовало МинАПК лимиты на отсрел лосей ( на сезон 2016-1017 гг. было согласовано 301 лицензия), а также обратилось в Национальную комиссию по Красной книге рассмотреть вопрос о внесении лося в Красную книгу Украины. Кроме этого Минприроды закажет проведение научных исследований с целью подсчета лосей в Украине.
Комментарий директора КЭКЦ, Заслуженного природоохранника Украины Владимир Борейко
Мы благодарим министра экологии Остапа Семерака и его нового заместителя Василия Полуйко за первые конкретные меры по защите лося от истребления. Надеемся, что процесс внесения лося в Красную книгу будет доведен до конца и не займет много времени.
На фото- второй пикет экологов и зоозащитников в защиту лосей.
В 2009 г. в Украине было опубликовано очередное издание Красной книги Украины. В нее планировалось внести лося, численность которого, в сравнении с 1970-1980 гг., по разным оценкам, уменьшилась в 4-17 раз, а его ареал – уменьшился в 2-5 раз . Однако действия общественных экологических организаций, поддержанные членами Национальной комиссии по вопросам Красной книги Украины, которые хотели спасти лося от полного истребления, натолкнулись на активное сопротивление охотников и Госкомлесхоза (теперь Гослесагенство) Украины. В результате пришли к компромиссу – лося в Красную книгу не вносить, но объявить мораторий на охоту на него на два года-в 2010-2011 гг. Планировалось изучить состояние популяции лося в Украине, а затем решить, что с ним делать дальше. Именно так говорилось в соответствующем приказе Минприроды Украины № 313 от 17.06.2009 г.
Однако чиновники ловко обманули ученых и активистов общественных организаций.Госкомлесхоз Украины нарушил договоренность. Во-первых, запрет охоты на лося в 2010-2011 гг. не действовал полностью, так как в ряде областей Украины-Волынской, Житомирской, Киевской, Полтавской, Ровенской и Черниговской охота велась Во вторых, Госкомлесхоз Украины самостоятельно, без согласования с НАН Украины, открыл охоту на лося в 2012-2013 гг. . Таким образом, полноценного моратория на отстрел лося ни в 2010-2011 ггв Украине не было. Читать полностью »
25 апреля 2017 г. Киевский эколого-культурный центр, ЭкоПраво-Киев, Форум порятунку Киева, ДОП « Зубр», Белый орел, Спилка захисту Голосеева, зоозащитники провели пикетирование Минприроды Украины « Ритуальное погребение душ лосей».
Требования пикета:
Внести лося в Красную книгу
Выгнать Бирковича с поста директора Ужанского нацпарка
Уволить зам.министра Вакараша
Не смещать со своих постов директоров департаментов Томахина и Иваненко
Рубрики: 
