Бджолоїдка звичайна – друг бджолярів!

Максим Гаврилюк, к.б.н., орнітолог

 

Цього року досить широко в соцмережах та медіа обговорювалось питання незаконного знищення бджолярами звичайних бджолоїдок (Merops apiaster). Спробуємо розібратись, чому не варто знищувати цих птахів.

Отже, аргументи наступні.

 

1) Це порушення Закону України «Про тваринний світ». Якщо знищення шляхом відстрілу – це ще й порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Отже, знищувачі бджолоїдок є браконьєрами і накладання штрафу – лише справа часу. Тому раджу бджолярам оцінити економічні ризики від втрати певної кількості бджіл та заплаченого штрафу.

2)  Міжнародна репутація та економічні втрати. Бджолоїдка звичайна перебуває під захистом двох міжнародних конвенцій, до яких приєдналась Україна. Це Бернська Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та Боннська конвенція про збереження мігруючих видів тварин. Країна Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити суворий захист цих видів, охорону або відновлення місць їхнього існування, зменшувати вплив перешкод на шляхах міграції та контролювати інші фактори, які можуть становити загрози. Звісно, частині бджолярів наплювати на конвенції, коли вони бачать, що бджолоїдки їдять його бджіл. Але грубе нехтування цими правовими актами призведе до звернення до секретаріату цих конвенцій та може призвести до санкцій на продаж меду та іншої продукції бджолярства з України до країн ЄС. Тоді неминучі економічні втрати.

3) Бджолоїдки зазвичай не завдають суттєвої шкоди пасікам.

Тут по порядку.

Живленню бджолоїдки присвячено чимало наукових публікацій (див. наприкінці статті). Його вивчали в різних регіонах різні автори. Висновки у всіх доволі подібні:

- раціон бджолоїдок дуже різноманітний та включає лише в одній місцевості 100-200 видів (!) комах, серед яких найчастіше трапляються представники рядів Перетинчастокрилі, Твердокрилі, Бабки, Лускокрилі та Двокрилі. Світлини дописувачів групи «Птахи України» у цьому матеріалі – лише підтвердження цих результатів.

- серед перетинчастокрилих домінують медоносна бджола та оси (зокрема, шершні (Vespa crabro)). Відомо, що один шершень за своє життя вбиває від 50 до 100 особин медоносних бджіл. Нехитра математика свідчить, що для пасіки користь від поїдання бджолоїдками шершнів переважає шкоду від поїдання ними самих бджіл.

- бджолоїдки живляться масовими літаючими комахами, тому їх раціон залежить від регіону, місцевості, пори року, часу доби та погодних умов. Більш інтенсивне, ніж зазвичай, споживання бджолоїдками бджіл у травні 2020 року було обумовлено двома факторами – холодною погодою (коли більшість комах не літали) та періодом міграції бджолоїдок (коли птахи не прив’язані до гніздової території та збираються у місцях масового корму).  Тож це явище було аномальним.

- не завчаючи на те, що медоносна бджола становить чималу частку раціону бджолоїдки, птахи не є головними шкідниками бджільництва. Частка бджолоїдки в регуляції чисельності бджіл незначна у порівнянні з хворобами і паразитами бджіл та загибеллю під час обробки полів отрутохімікатами (доведено науковими дослідженнями!).

4) Бджолоїдки живиться також комахами, які є шкідниками сільського господарства, а також видами, які мають медичне та епідеміологічне значення. Тож, знищення бджолоїдок призведе до загострення інших проблем. Оскільки бджолоїдка – друг для фермерів, бджолярі повинні бути готові до проблем із працівниками с.-г. галузі, які зацікавлені у захисті цих птахів.

5) Ви чули колись про екотаж? Для природоохоронців, любителів птахів та фотоанімалістів бджолоїдки є надзвичайно привабливими птахами, справжньою окрасою нашої орнітофауни. Дії бджолярів щодо знищення птахів можуть спричинити дії у відповідь з числа радикально налаштованих природоохоронців. Я – за беззаперечне дотримання законів України, але лише попереджаю бджолярів про таку потенційну небезпеку.

6) Бджолоїдка – частина природних екосистем. Вона з’явилась на Землі мільйони років тому і весь цей час гармонійно співіснувала з комахами (у т.ч. із бджолами). Бджоляр із пасікою – це гість у природі, а не навпаки. Знищення бджолоїдок – ще один реальний ризик внесення дисбалансу у крихку природну екосистему.

Що можна робити бджолярам для захисту від бджолоїдок?

- Як свідчить практика, більшість штучних відлякувачів є неефективними. Єдиний засіб – це перебування людини вдень біля вуликів. Він затратний, але єдиний дійсно ефективний (і гуманний, і законний) засіб запобігання загибелі великої кількості медоносних бджіл від бджолоїдок.

- Правильне планування місця розташування пасік – на відстані понад 2 км від колоній, що дозволить зменшити загибель бджіл.

- Бережіть хижих птахів! Для яструбів і соколів, які часом «крадуть» курей із сіл, бджолоїдки, які захоплені відловом бджіл біля пасіки – це бажана мішень.

 

Література

Афанасова Л.В., Хохлов А.Н. Насекомые-вредители в питании золотистой щурки // Защита растений. – 1990 – №7. – С. 37.

Маловичко Л.В., Пушкин С.В., Тильба П.А. Особенности питаня золотистой щурки (Merops apiaster L., 1758) в разных районах Центрального и Западного Предкавказья

Ручкин Н.В. К биологии золотистой щурки в Харьковской области // Авіфауна України. – 1998. – Вип. 1. – С. 51-55.

Ручкин Н.В. К питанию птенцов золотистой щурки // Птицы бассейна Северского Донца. Вып. 4-5: Мат-лы 4 и 5 конфер. «Изучение и охрана птиц бассейна Сев. Донца». – Харьков, 1998. – С. 62-65.

Харченко Л.П., Михайлов В.А., Грамма В.Н., Маловичко Л.В. Насекомые в питании золотистой щурки (сообщение первое) // Известия Харьков. ентомолог. об-ва. – 1999. – Т. 7, вып. 1. – С. 82-87.

Харченко Л.П., Михайлов В.А., Грамма В.Н., Маловичко Л.В. Насекомые в питании золотистой щурки (сообщение второе). Насекомые в питании золотистой щурки (сообщение второе). // Изв. Харьков. энтомол. об-ва. – 1999. – Т.7, № 2. – С. 93-98.

Черничко И.И., Кирикова Т.А. Экология и практическое значение золотистой щурки в южных областях Украины // Мат-лы 10-й Всесоюз. орнитол. конф. – Минск: Навука і техніка, 1991. – Ч. 1. – С. 161-163.

https://www.facebook.com/groups/314374912088175/permalink/1565537166971937/

 

 

 

15.07.2020   Рубрики: В защиту золотистой щурки, Новости