Архив за Июль 2017
Нарушения в национальных парках, часть 2
В.Е. Борейко, А.С. Головин, А.О. Паламарчук, А.С. Силичев, П.П. Швидун, А.А. Яровой
Национальный парк «Тузловские лиманы»
Весной 2014 г. представители районных отделений партий «Свобода» и «БЮТ» (г. Татарбунары, Одесской области) организовали кампанию по
ликвидации парка «Тузловские лиманы» (31). На лето 2015 г. парк не имел Проекта организации территории (наша вся информация по парку на 2015 г.).
В парке в 2015 г. было распространено массовое браконьерство, охрана парка налажена плохо. Служба охраны парка в субботу-воскресенье (официальные дни охоты и массового потока рекреантов в парк) не работала, шлагбаумов на дорогах в парк нет, аншлагов на всю территорию парка в день нашей проверки (ноябрь 2014 г.) было обнаружено всего 4 штуки, а также задержано 2 пьяных охотника-браконьера. В летнее время на косе (заповедная зона) распространен джипинг и отдых. Летом 2014 г. неизвестные люди заехали на косу (заповедная зона) и стали перекрывать протоку Шаганы-Черное море 150 мешками с песком. В июле 2015 г. эта протока вновь была незаконно перегорожена мешками с песком. Некоторые степные участки парка самовольно распаханы или выжжены палами.
27 июня 2015 г., во время рейда на территории парка, одесские экологи – И. Русев, И. Выхристюк обнаружили сотни браконьерских снастей, 19 мая 2015 г. во время рейда, на лимане Бурнас, экологи обнаружили 25 браконьерских сетей. Всего же на лимане и на границах парка в этот день было обнаружено около 100 браконьерских снастей. По рассказам местных жителей, в этом небольшом участке каждые сутки устанавливается до 300 сетей. Читать полностью »
21.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Лесная мафия уничтожает последний золотой лес Киева – сосновые боры в Пуще-Водице. Часть Четвертая, незаповеданные леса Пуши-Водицы
20.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Коротка історія лося в Польщі та наслідки його охорони станом на 2010 р.
Доля лося в Польщі зазнавала змін; цей вид двократно протягом ХХ ст. в нашій країні доводили до критичного стану, зокрема по II світовій війні. Цей час пережило лише біля 15 особин, усі в районі Бебжі. Для порівняння на території колишньої Східної Пруссії (суч. – Калінінградська область в 1945 року мешкало біля 1500 лосів (Steinbach 2009), кілька з яких прийшло до лісів біля Голдапу (Leńkowa i Panfil 1973). Після взяття лося під повну охорону в 1952 р. його чисельність почала поволі зростати. Окрім того, вдала інтродукція лося з Білорусі до Кампіноського національного парку та імміграція лося з-за східного кордону Польщі спричинило те, що лось став в Польщі звичайним видом. В 1967 r. розпочато полювання на лося, однак мисливське використання не було спочатку велике. Час інтенсивного приросту стада в країні припав на 1970-ті рр. і призвів до піку зростання чисельності в 1981 р. в кількості. 6200 особин, з яких біля 800 в долині Бебжі (Rycina 2.2; Gębczyńska i Raczyński 2004).
Рис. 2.2. Динаміка чисельності лося в 1962-2010 рр.
Нажаль, подібно до того як і в інших країнах комуністичного блоку СРСР, внаслідок надмірного мисливського використання в 80-90-х рр. XX ст., наступив обвал чисельності, який склав 75% (з 6 200 до біля 1500 особин). Цей двадцятилітній час редукції чисельності усіх оленів в Польщі, який обґрунтовували необхідністю боротьби зі шкодами в лісах, став реальною загрозою для існування виду і причиною зникнення популяцій лося в Західній та Центральній Польщі. Лось став головною жертвою політики відстрілів, яка послідовно реалізувалася в масштабі цілої країни. Редукцію чисельності лося здійснювали незалежно від щільності популяції і величини локальних груп, а також в ізольованих (острівних) популяціях. З-за цього Міністр навколишнього середовища на вимогу мисливців ввів мораторій на відстріл лося. Перші 10 років реалізації мораторію вдалося відтворити чисельність виду. Цей захід призвів до зміцнення популяції у північно-східній Польщі, де наразі живе 70% популяції лося в країні (Рис. 2.3).
Рис. 2.3. Щільність популяції лося (особин/1000 га) в Польщі в 2010 р. повіти.
Згідно офіційних даних сучасна чисельність лося в Польщі перевищила стан з 1981 р. і становить біля 7500 особин (Budny i in. 2010; Рис. 2.2.).
За час першого десятиліття мораторію не відновилися існуючі раніше локальні популяції лося в західній та південній Польщі, a ті які збереглися (наприклад в долині р. Нотеці) складаються з відносно невеликої кількості особин та ізольовані від інших популяцій, що підтверджують генетичні аналізи. Навіть в рамках суцільного ареалу, чим більш на захід тим нижча їх щільність. В багатьох місцях вона нижча за 1 особину на 1000 га або лосі розглядаються як тварини, які трапляються лише під час міграцій (Rycina 2.3). В той же час на території трьох національних парків: Бебжанського, Кампіноського та Поліського, які складають важливі місця проживання лося в Польщі кількість лосів – від моменту введення мораторію росте дуже повільно, або стабілізувалася.
За матеріалами експертного висновку: Strategia ochrony i gospodarowania populacją łosia w Polsce. Kierownik projektu: Dr hab. Mirosław Ratkiewicz. Białystok 2011
20.07.2017
Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!
Таке бажане лосине м’ясо: Мисливці ,програвши в дискусії щодо охорони лося, перейшли до силового розв’язання питання
Починаючи з початку 2017 р. триває громадська кампанія за припинення полювання на лося та взяття його під охорону. Науковці та природоохоронці об’єднали сили щоб поставити крапку в винищенні другого після зубра великого ратичного ссавця фауни України. Для цього було вивчено ситуацію з ним та показано що поголів’я і ареал лося страшенно скоротилися, а мисливство завдає йому фатальну шкоду (детально дивись тут http://h.ua/story/434280/). Оборонці лося оперлися також на досвід сусідньої Польщі, яка 10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстріл лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи Польщі. Через 8 років, в 2009 р польські зоологи провели дослідження впливу мораторію на відстріл лося. Результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001 в Польщі налічувалося близько 2000 голів лося, то в 2009 році – 7,5 тис. голів лося. Тобто за 8 років його чисельність, завдяки забороні полювання, збільшилася більш ніж в 3 рази . Збільшилася також і кількість самців, які мають роги і представляють найбільшу цінність. Для порівняння, в Україні, яка має площу в 2 рази більше, ніж Польща, в 2009 р. офіційно налічувалося всього 5573 екз. лося. Це при тому, що браконьєрство в Польщі це теж звичайне явище.
Незважаючи на це мисливці, ігноруючи факти, продовжували у своїх відомчих та популярних глянцевих журналах стверджувати, що лосю нічого не загрожує. Ідучи на зустріч громадськості, екологічний міністр-реформатор О. Семерак 3 лютого 2017 року підписав наказ про введення мораторію на полювання на лося на 25 років. Навіть таке компромісне рішення (екологи та науковці пропонували Червону книгу) не задовольнило любителів кривавого відпочинку. Мисливці заблокували візування цього наказу Міністерством юстиції. При цьому мисливці вимагали рішення комісії по Червоній книзі. До часу рішення міністр О. Семерак припинив видачу лімітів мисливським господарствам на відстріл лося. Нарешті, в липні 2017 р. фауністична підкомісія Національної комісії по Червоній книзі голосуванням прийняла рішення про включення лося до Червоної книги України. Рішучу роль в прийнятті цього рішення відіграв відомий український зоолог проф. С. В. Межжерін, який вже тривалий час бореться за повну охорону лося. Що ж з наукової точки зору в дискусій поставлено крапку- науковці прийняли рішення, а Міністерство екології тепер може видати наказ про внесення лося до Червоної книги. Проте мисливці-любителі лосиного м’яса не змірилися з рішенням науковців, до яких вони самі ж апелювали. 20.07.2017 р. вони запланували сілову акцію – попереджувальний пікет під Мінприродою, де планують «висловити незадоволення порушенням законодавства з боку Мінприроди; діями представників екологічних організацій, які призвели до нанесення збитків мисливській галузі. Звернутися до Мінприроди з проханням виступити із законодавчими ініціативами, направленими на захист дикої фауни та звільнити чиновників, дії/бездіяльність яких призвели до порушення законодавства”. Читать полностью »
19.07.2017
Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!
Три Ивано-Франковских лесхоза и Киверцевский национальный парк ” Цуманская пуща” создали охранные зоны вокруг гнезд редких птиц
На 8.07.2017 г. охранные зоны вокруг мест обитания редких видов флоры и фауны , при содействии Киевского эколого-культурного центра, Украинского общества охраны птиц и ЭкоПраво-Киев, создали 4 областных управления лесного и охотничьего хозяйства (из 22), 1 биосферный заповедник (Карпатский), 1 региональный ландшафтный парк (Межреченский), 3 нацпарка системы Гослесагенства Украины (из 6), 34 нацпарка системы Минприроды Украины (из 37), 1 лесная исследовательская станция (Боярская), 23 лесхоза (из 270).
В итоге создано 2671 охранная зона, в том числе для редких видов растений – 964 зоны, для редких видов животных – 1720 зон, в том числе для птиц 1206 зон.
18.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Ландшафтный заказник Яхновский
16.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Ландшафтный заказник Березовское
16.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Письмо КЭКЦ мэру Киева В. Кличко в защиту золотого леса Пущи-Водицы
На фото-снимок с космоса рубок в Пуще -Водице
Слева внизу виден микрорайон Пуща-Водица, по центру лес со светлыми зонами вырубок. Как видим больше половины леса уже нет….
15.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Лесная мафия уничтожает последний золотой лес Киева – сосновые боры в Пуще-Водице. Часть Третья, Парк-памятник садово-паркового искуства ” Пуща-Водицкий лесопарк”
13.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости
Нарушения в национальных парках , часть 1
В.Е. Борейко, А.С. Головин, А.О. Паламарчук, А.С. Силичев, П.П. Швидун, А.А. Яровой
Азово-Сивашский национальный парк
Азово-Сивашский национальный парк в 2000 г. закрытым Указом Президента Л. Кучмы был передан из Министерства лесного хозяйства
Украины в Государственное управление делами Президента Украины. Национальный парк был превращен в элитную «царскую охоту». 2 сентября 2005 г. Минприроды Украины утвердило новое Положение об Азово-Сивашском национальном природном парке, п. 4.2.2. и 4.2.4. которого разрешалось проведение охот в хозяйственной зоне и зоне регулируемой рекреации. В 2016 г. Киевскому эколого-культурному центру удалось добиться отмены этих пунктов. Так же разрешал охоту и Проект организации территории Азово-Сивашского национального парка. Официально проведение охот в украинских национальных парках было закрыто в 2010 г., однако данного парка Закон не касался. Читать полностью »
12.07.2017
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости