Архив за Июль 2017

Коротка історія лося в Польщі та наслідки його охорони станом на 2010 р.

Доля лося в Польщі зазнавала змін; цей вид двократно протягом ХХ ст. в нашій країні доводили до критичного стану, зокрема по II світовій війні. Цей час пережило лише біля 15 особин, усі в районі Бебжі. Для порівняння на території колишньої Східної Пруссії (суч. – Калінінградська область в 1945 року мешкало біля 1500 лосів (Steinbach 2009), кілька з яких прийшло до лісів біля Голдапу (Leńkowa i Panfil 1973). Після взяття лося під повну охорону в 1952 р. його чисельність почала поволі зростати. Окрім того, вдала інтродукція лося з Білорусі до Кампіноського національного парку та імміграція лося з-за східного кордону Польщі спричинило те, що лось став в Польщі звичайним видом. В 1967 r. розпочато полювання на лося, однак мисливське використання не було спочатку велике. Час інтенсивного приросту стада в країні припав на 1970-ті рр. і призвів до піку зростання чисельності в 1981 р. в кількості. 6200 особин, з яких біля 800 в долині Бебжі (Rycina 2.2; Gębczyńska i Raczyński 2004).

rys-2-2-los-dynmica-w-polsce

Рис. 2.2. Динаміка чисельності лося в 1962-2010 рр.

 

Нажаль, подібно до того як і в інших країнах комуністичного блоку СРСР, внаслідок надмірного мисливського використання в 80-90-х рр. XX ст., наступив обвал чисельності, який склав 75% (з 6 200 до біля 1500 особин). Цей двадцятилітній час редукції чисельності усіх оленів в Польщі, який обґрунтовували необхідністю боротьби зі шкодами в лісах, став реальною загрозою для існування виду і причиною зникнення популяцій лося в Західній та Центральній Польщі. Лось став головною жертвою політики відстрілів, яка послідовно реалізувалася в масштабі цілої країни. Редукцію чисельності лося здійснювали незалежно від щільності популяції і величини локальних груп, а також в ізольованих (острівних) популяціях. З-за цього Міністр навколишнього середовища на вимогу мисливців ввів мораторій на відстріл лося. Перші 10 років реалізації мораторію вдалося відтворити чисельність виду. Цей захід призвів до зміцнення популяції у північно-східній Польщі, де наразі живе 70% популяції лося в країні (Рис. 2.3).

rys-2-3-gustota-losia

Рис. 2.3. Щільність популяції лося (особин/1000 га) в Польщі в 2010 р. повіти.

 

Згідно офіційних даних сучасна чисельність лося в Польщі перевищила стан з 1981 р. і становить біля 7500 особин (Budny i in. 2010; Рис. 2.2.).

За час першого десятиліття мораторію не відновилися існуючі раніше локальні популяції лося в західній та південній Польщі, a ті які збереглися (наприклад в долині р. Нотеці) складаються з відносно невеликої кількості особин та ізольовані від інших популяцій, що підтверджують генетичні аналізи. Навіть в рамках суцільного ареалу, чим більш на захід тим нижча їх щільність. В багатьох місцях вона нижча за 1 особину на 1000 га або лосі розглядаються як тварини, які трапляються лише під час міграцій (Rycina 2.3). В той же час на території трьох національних парків: Бебжанського, Кампіноського та Поліського, які складають важливі місця проживання лося в Польщі кількість лосів – від моменту введення мораторію росте дуже повільно, або стабілізувалася.

 

За матеріалами експертного висновку: Strategia ochrony i gospodarowania populacją łosia w Polsce. Kierownik projektu: Dr hab. Mirosław Ratkiewicz. Białystok 2011

 

20.07.2017   Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!

Таке бажане лосине м’ясо: Мисливці ,програвши в дискусії щодо охорони лося, перейшли до силового розв’язання питання

Починаючи з початку 2017 р. триває громадська кампанія за припинення полювання на лося та взяття його під охорону. Науковці та природоохоронці об’єднали сили щоб поставити крапку в винищенні другого після зубра великого ратичного ссавця фауни України. Для цього було вивчено ситуацію з ним та показано що поголів’я і ареал лося страшенно скоротилися, а мисливство завдає йому фатальну шкоду (детально дивись тут http://h.ua/story/434280/). Оборонці лося оперлися також на досвід сусідньої Польщі, яка 10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстріл лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи Польщі. Через 8 років, в 2009 р польські зоологи провели дослідження впливу мораторію на відстріл лося. Результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001 в Польщі налічувалося близько 2000 голів лося, то в 2009 році – 7,5 тис. голів лося. Тобто за 8 років його чисельність, завдяки забороні полювання, збільшилася більш ніж в 3 рази . Збільшилася також і кількість самців, які мають роги і представляють найбільшу цінність. Для порівняння, в Україні, яка має площу в 2 рази більше, ніж Польща, в 2009 р. офіційно налічувалося всього 5573 екз. лося. Це при тому, що браконьєрство в Польщі це теж звичайне явище.

Незважаючи на це мисливці, ігноруючи факти, продовжували у своїх відомчих та популярних глянцевих журналах стверджувати, що лосю нічого не загрожує. Ідучи на зустріч громадськості, екологічний міністр-реформатор О. Семерак 3 лютого 2017 року підписав наказ про введення мораторію на полювання на лося на 25 років. Навіть таке компромісне рішення (екологи та науковці пропонували Червону книгу) не задовольнило любителів кривавого відпочинку. Мисливці заблокували візування цього наказу Міністерством юстиції. При цьому мисливці вимагали рішення комісії по Червоній книзі. До часу рішення міністр О. Семерак припинив видачу лімітів мисливським господарствам на відстріл лося. Нарешті, в липні 2017 р. фауністична підкомісія Національної комісії по Червоній книзі голосуванням прийняла рішення про включення лося до Червоної книги України. Рішучу роль в прийнятті цього рішення відіграв відомий український зоолог проф. С. В. Межжерін, який вже тривалий час бореться за повну охорону лося.  Що ж з наукової точки зору в дискусій поставлено крапку- науковці прийняли рішення, а Міністерство екології тепер може видати наказ про внесення лося до Червоної книги. Проте мисливці-любителі лосиного м’яса не змірилися з рішенням науковців, до яких вони самі ж апелювали. 20.07.2017 р. вони запланували сілову  акцію – попереджувальний пікет під Мінприродою, де планують «висловити незадоволення порушенням законодавства з боку Мінприроди; діями представників екологічних організацій, які призвели до нанесення збитків мисливській галузі. Звернутися до Мінприроди з проханням виступити із законодавчими ініціативами, направленими на захист дикої фауни та звільнити чиновників, дії/бездіяльність яких призвели до порушення законодавства”. Читать полностью »

19.07.2017   Рубрики: Новости, Спасем лося в Украине!

Три Ивано-Франковских лесхоза и Киверцевский национальный парк ” Цуманская пуща” создали охранные зоны вокруг  гнезд редких птиц

Кампания, организованная Киевским эколого-культурным центром, ЭкоПраво-Киев и Украинским обществом охраны птиц  по созданию охранных зон вокруг гнезд редких птиц и мест произростания  редких растений продолжается.
Киверцевский национальный парк ” Цуманская пуща” создал 6 охранных зон для редких видов растений и 4 охранные зоны  вокруг гнезд редких видов  птиц. Верховинский, Гринявский и Брошнивский лесхозы создали 40 охранных зон вокруг гнезд редких видов птиц.

На 8.07.2017 г. охранные зоны вокруг мест обитания редких видов флоры и фауны , при содействии Киевского эколого-культурного центра, Украинского общества охраны птиц и ЭкоПраво-Киев, создали 4 областных управления лесного и охотничьего хозяйства (из 22), 1 биосферный заповедник (Карпатский), 1 региональный ландшафтный парк (Межреченский), 3 нацпарка системы Гослесагенства Украины (из 6), 34 нацпарка системы Минприроды Украины (из 37), 1 лесная исследовательская станция (Боярская), 23 лесхоза (из 270).

В итоге создано 2671 охранная  зона, в том числе для редких видов растений – 964 зоны, для редких видов животных – 1720 зон, в том числе для птиц 1206 зон.

На фото-приказ Киверцевского  национального  парка ” Цуманская пуща” о создании охранных зон.
Наказ №1
Наказ №2
Наказ №3
Пресс-служба КЭКЦ

18.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Ландшафтный заказник Яхновский  

Расположен в Иванковской районе  на территории Тетеревского лесхоза в Кухаревском лесничестве. По космическим снимкам в нем имеются сплошные рубки площадью около 20 га , что составляет около 5 % заказника. В кв. 15 и 16 нами обнаружены следы старых сплошных рубок, которые возможно были проведены сразу после создания заказника в 2009 г.( см. фото).
DSCF9022_resize DSCF9020_resize

16.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Ландшафтный заказник Березовское

Создан в 2009 г. по инициативе Киевского эколого-культуного центра в Иванковском районе на территории Иванковского агролесхоза. Мы и не думали, что  через 8 лет мы найден наш заказник в таком плохом состоянии. В заказнике обнаружены массовые сплошные и выборочные снимки. По данным космических снимков  сплошными рубками пройдено около 29 га, что составляет  около 12 % площади заказника. Нами обнаружены следы сплошных рубок  в кв. 9 и 10 ( см. фото).  В кв. 9, выд 35 выборочная  санитарная рубка проходила в 2016 г.
На фото очень хороши видны последствия сплошных рубок, когда пограничные с вырубкой сосны вследствии изменения освещения и гидрорежима начинают сохнуть ( см. фото). Лесники массово жгут в заказнике порубочные остатки, что запрещено законодательством ( см. фото). Это беспредел  можно остановить только одним способом-запретив в заказниках все санитарные рубки.
 DSCF9018_resize DSCF9017_resize DSCF9016_resize DSCF9015_resize DSCF9013_resize DSCF9004_resize

16.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Письмо КЭКЦ мэру Киева В. Кличко в защиту золотого леса Пущи-Водицы

На фото-снимок с космоса рубок в Пуще -Водице

 

Слева  внизу виден микрорайон Пуща-Водица, по центру лес со светлыми зонами вырубок. Как видим больше половины леса уже нет….

d0b2d18bd180d183d0b1d0bad0b01-300x256

  Читать полностью »

15.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Лесная мафия уничтожает последний золотой лес Киева – сосновые боры в Пуще-Водице. Часть Третья, Парк-памятник садово-паркового искуства ” Пуща-Водицкий лесопарк”

Парк-памятник садово-паркового искуства “Пуща-Водицкий лесопарк”
                          
 Находится в Пуща-Водицком  лесничестве  Святошинского лесопаркового хозяйства, впритык справа от поселка Пуща-Водица, площадь-360 га, создан в 1972 г.  В начале июля 2017г. Киевским эколого-культурным центром в нем были обнаружены массовые выборочные санитарные  рубки площадью 31 га в кв. 29, выд. 1-12 ( см. фото). Лесники отыскивали самые могучие 200-летние сосны и рубили ( см. фото). Под видом борьбы с ” вредителями леса” уничтожались здоровые деревья.  Массовые рубки великолепных вековых сосен, составляющих славу Пуща-Водицкого золотого лесного массива, велись и в соседних незаповедных кварталах. В нарушение действующего законодательства  лесники сжигали в лесопарке порубочные остатки.
Продолжение следует.
20170701_133728 20170701_150025 20170701_184200 20170703_093047 20170703_093309 20170703_093659 20170703_093943 20170703_094311 20170703_094351
Пресс-служба КЭКЦ

13.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Нарушения в национальных парках , часть 1

В.Е. Борейко, А.С. Головин, А.О. Паламарчук, А.С. Силичев, П.П. Швидун, А.А. Яровой

 

 

Азово-Сивашский национальный парк

Азово-Сивашский национальный парк в 2000 г. закрытым Указом Президента Л. Кучмы был передан из Министерства лесного хозяйства

Украины в Государственное управление делами Президента Украины. Национальный парк был превращен в элитную «царскую охоту». 2 сентября 2005 г. Минприроды Украины утвердило новое Положение об Азово-Сивашском национальном природном парке, п. 4.2.2. и 4.2.4. которого разрешалось проведение охот в хозяйственной зоне и зоне регулируемой рекреации. В 2016 г. Киевскому эколого-культурному центру удалось добиться отмены этих пунктов. Так же разрешал охоту и Проект организации территории Азово-Сивашского национального парка. Официально проведение охот в украинских национальных парках было закрыто в 2010 г., однако данного парка Закон не касался. Читать полностью »

12.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

Огромная победа в борьбе с дельфинариями

Генеральная прокуратура Украины поддержала усилия зоозащитных и экологических организаций в их борьбе с  дельфинариями. 3 июля 2017 г. Генпрокуратура Украины выиграла Печерский районный суд г. Киева, добившись ареста имущества киевского дельфинария Немо. Сейчас данный дельфинарий опечатан Генпрокуратурой. Молодцы  работники Генпрокуратуры! Давно пора закрыть это дельфинью тюрьму. Ниже-решение суда. Просьба ко всем прочитавшим это сообщение-распространите егова Интернете, чтобы дельфинарщики-коррупционеры не смогли переломить ситуацию в свою сторону, как это не раз им удавалось. Ниже-решение суда.

Немо

Пресс-служба КЭКЦ

 

11.07.2017   Рубрики: Зоозащита, Новости

Заказник “Ржищевский” превращен в царскую охоту

В Кагарлыкском районе Киевщины на территории Ржищевского лесхоза находится ландшафтный заказник местного значения ” Ржищевский”.Существует номинально. Практически во всех лесных массивах заказника, а они разбросаны по району, находятся охотничьи вышки. В районе сел Уляники и Балыко-Щучинка частным охотхозяйством ” Тов. Оксамит-Сервис” в заказнике установлено 8 облавных линий с общим количеством около 100 охотничьих вышек для облавной охоты. Это абсолютный рекорд для заказников Киевщины. По сути, в этом заказнике все живое выбивается осенью-зимой во время облавных охот. Никакого контроля за охотами не ведется.
Облавные вышки  у села Юшки имеются и на территории ландшафтного заказника общегосударственного значения  ” Ржищевский”, который находится также на землях Ржищевского лесхоза по соседству с данным заказником.
На фото:
масса облавных охотничьих вышек в заказнике местного значения ” Ржищевский” не оставляет животным шанса на выживание.
IMG_0073_resize IMG_0072_resize IMG_0070_resize IMG_0069_resize IMG_0065_resize IMG_0061_resize IMG_0064_resize IMG_0060_resize IMG_0056_resize IMG_0053_resize
Пресс-служба КЭКЦ

09.07.2017   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости


Страница 2 из 3123